Чотири багатоквартирних будинки, серед тих, які обстежували експерти на замовлення Чернігівської міської ради, з числа пошкоджених прямим влучанням, підлягають демонтажу. З мешканцями трьох з них — це вулиця Старий вокзал, 2, Жабинського, 14, Тургенєва, 22, — 8 липня провели зустріч у муніципалітеті.
Відразу зазначимо, що аналогічні зустрічі відбудуться і з рештою чернігівців, які, внаслідок активних бойових дій, втратили свої оселі.
Заступники Чернігівського міського голови Олександр Атрощенко та Сергій Фесенко, а також заступник начальника Управління ЖКГ Євгеній Дейнеко, директорка Департаменту соціальної політики Ірина Марчук зустрілися з постраждалими чернігівцями, аби повідомити їм офіційні висновки експертизи та вирішити питання із розселенням людей. Важливо, аби всі мали дах над головою.
— Ми віддали 181 будинок експертам, аби вони склали звіти із висновками, що далі робити з ними. Чотири будинки не підлягають реконструкції. Тому ми сьогодні зібралися і будемо з вами вирішувати що робити. Ми знаємо, що це біль кожного, хто проживав у цих будинках. Я був за цими адресами, бачив усі пошкодження, — повідомив на початку зустрічі заступник Чернігівського міського голови Олександр Атрощенко.
Нагадаємо, що у місті, внаслідок активних бойових дій, пошкоджено та зруйновано більше 2-х тисяч приватних будинків та 857 багатоквартирних. Держава взяла на себе зобов’язання відшкодувати людям збитки, але на сьогодні методика компенсації відсутня.
На плечі міської влади покладено завдання зафіксувати факт руйнувань, на основі цього врешті буде сформований Єдиний реєстр пошкодженого житла. Подальші кроки поки не визначені.
Будинок, який не підлягає відновленню
Говорячи про багатоквартирні будинки, то з міського бюджету вже виділені кошти — 30 млн грн — на усунення таких пошкоджень як розбиті дахи та вікна на площах загального користування, тобто ці, що не потребують виготовлення проєктної документації. Мова про майже 700 будинків, пошкоджених внаслідок дії вибухової хвилі.
У 181 будівлю було пряме влучання і, аби вирішити їх подальшу долю, міська рада замовила експертизи. Виявилося, чотири з них є такими, що не підлягають відновленню. Стосовно решти, то з казни Чернігова виділять ще 100 млн грн, аби відновити конструкції і взимку дати тепло в ці будинки. Таким чином міська влада намагається зберегти якомога більшу кількість житла, аби люди не залишилися без даху над головою.
Повертаючись до мешканців будинків, що не підлягають відновленню, то під час зустрічі з представниками міської влади вирішувалося питання з їх майбутнім місцем проживання. Невдовзі їх будинки відключать від комунікацій і мешкати навіть на частково вцілілих площах буде неможливо, загальні конструкції будинків пошкоджені і знаходитися там небезпечно.
Міська рада не залишає цих людей сам на сам з їх проблемами, а пропонує допомогу у вигляді заселення в кімнати в гуртожитках. Ці площі муніципалітет знайшов у своєму житловому фонді, але їх кількість обмежена.
— У нас є п’ять гуртожитків, там зараз вільна 121 кімната. Ви маєте право подивитися майбутнє житло, якщо воно вам підходить, то комісія затверджує, виносить на виконавчий комітет, міський голова підписує ордер і ви заселяєтесь. Ми заселяємо людей на шість місяців, потім продовжуємо цей термін. Можливо за цей час держава прийме Постанову, де буде передбачене якесь фінансування, чи можливо вам виділять якесь житло. Ви не думайте, що якщо ви підете жити в гуртожиток, то не отримаєте компенсацію. Це лише міська влада дає вам тимчасове житло, — повідомив присутнім заступник міського голови Сергій Фесенко.
Це один із варіантів кімнати в гуртожитку, куди пропонують заселитися людям, які вратили власне житло
Зазначимо, що проживання в гуртожитках платне, вартість залежить від побутових умов. Кошти на це людям виділяє держава як внутрішньо переміщеним особам: щомісяця на дорослого — 2 000 грн, на дитину — 3 000.
Ще один можливий варіант розселення — модульні будинки. Але їх у Чернігові ще немає, органи місцевого самоврядування провели роботу із пошуку вільних земельних ділянок для їх встановлення і передали перелік до військової адміністрації.
— Враховуючи, що ці пропозиції проходять через військову адміністрацію, для міста поки не знайшли модульного містечка. Але йдуть перемовини, ми з Червоним Хрестом також спілкувалися у військовій адміністрації, вони готові поставити модульні містечка, коли — невідомо, поки що, — повідомив Олександр Атрощенко.
Під час зустрічі постраждалим також пропонували, тим, хто цього ще не зробив, подати документи до Департаменту соціальної політики, аби отримати статус внутрішньо переміщеної особи, який потрібен для отримання коштів з держбюджету, а також, за бажанням, взяти пам’ятку з переліком документів, які потрібні для заселення в гуртожиток.
Серед питань, які цікавили людей, коли буде точно відомо як їм отримати компенсацію від держави за втрачені оселі.
— Держава, Постановою №326, яка була ще 20 березня випущена, гарантувала в термін шість місяців розробити методики, а цей термін ще не збіг. Також, десь у квітні, був запропонований Закон №7198, який визначає як компенсувати ці збитки — чи житлом чи матеріально. Було тільки перше його читання, коли держава прийме це рішення — невідомо, — говорить Атрощенко
