За інформацією: Суспільне Чернігів.
Військові та баранці Шон і Тімі. Суспільне Чернігів
33-річний Олег воював два з половиною роки на Донеччині та півтора місяця на Чернігівщині. Поранення зазнав у прикордонному селі Єліне. Зараз проходить реабілітацію.
Олег. Суспільне Чернігів
"Мені подобається гладити їх, контактувати з ними, годувати".
Біба і Боба. Чернігівський військовий госпіталь
Окрім баранів, у госпіталі також є собаки-терапевтки Біба і Боба, папуги, рибки та домашні білки.
"Як приходжу сюди займатися кожного дня, завжди сідаю. Прикольно, жваві дуже, спостерігати прикольно. Якось розслаблює трохи", — розповідає про білок військовий Олександр.
Олександр. Суспільне Чернігів
Олександр у війську п’ятий рік. Сам родом із Черкащини. Служив на різних напрямках, а поранення зазнав на Запорізькому — через атаку "Ланцета". У чоловіка травма хребта та рвані рани.
"У спині була дірка 30 на 35 сантиметрів. Поки кажуть, тут на реабілітації (треба перебувати, — ред.)".
За словами офіцерки групи психологічної підтримки персоналу Алли Свириденко, взаємодія з тваринами допомагає бійцям відновити психоемоційний стан.
Алла Свириденко. Суспільне Чернігів
"Це про тактильні відчуття, особливо це про баранців. Вони м’які, теплі, з ними можна взаємодіяти і від цього отримувати емоційну підтримку".
Пацієнт на тактильній доріжці. Суспільне Чернігів
Також у госпіталі є спеціальна тактильна доріжка. Пацієнт проходить її разом із психологинею. Кожен квадрат уздовж доріжки наповнений різними природними матеріалами.
Анна Пустовойт. Суспільне Чернігів"Для кожної людини той чи той природний матеріал буде викликати різні емоції, різні відчуття і різні спогади. Проходячи всю доріжку, людина проживає фактично все своє життя. Найголовніше, що після проходження такої терапії покращується сон, знижується рівень тривожності, психоемоційні гойдалки зменшуються, людина більше відчуває і чує себе", — каже психологиня Анна Пустовойт.
Також, аби психологічно розвантажити пацієнтів, на подвір’ї госпіталю організовують спільні активності. Такі вправи допомагають бійцям відволіктися та знайти спільну мову з іншими, каже старша медсестра фізіотерапевтичного відділення та відділення реабілітації Анна Довженко.
Анна Довженко. Суспільне Чернігів"Є такі хворі, які просто закриваються в собі настільки, що не пам'ятають себе в іншому стані. Намагаються в собі шукати якусь провину. Дуже складно вивести на комунікацію, тому що вони просто починають існувати, а не жити. Тому ми в реабілітації намагаємося не тільки працювати з фізичними пораненнями, а й з ментальними, психологічними. Тому що це дуже важливо".
Також поранених військових долучають до занять з оригамі. Цим, зокрема, займається 35-річний Дмитро. Чоловік пройшов Вовчанськ, Курськ, а на Сумщині зазнав кульового поранення. За понад рік він переніс 27 операцій.
Дмитро. Суспільне Чернігів
"У госпіталі третій місяць почався, але мені подобається: тихо тут, і ставлення добре, є різні ігри цікаві. Годують тут взагалі, я поправився на шість кілограмів".
Арттерапія. Суспільне Чернігів
Окрім цього, з пацієнтами проводять арттерапію та інші заняття, що допомагають відновитися ментально.
Читати ще
Читати ще
Інтернет в кожній палаті, лавки для перекуру на вулиці, власна котельня: як новий керівник змінює військовий госпіталь
