За інформацією: Суспільне Чернігів.
Місцева жителька Надія Холодило. Суспільне Чернігів
Окрім Архипівки, без електропостачання залишились сусідні села — Галаганівка, Грем’ячка та частина Залізного Мосту, розповів староста сіл Костянтин Вейкша. Відновити мережі змогли 9 жовтня. Через дощ в небі не було російських дронів і ремонтники змогли полагодити мережі.
Обірвани проводи на стовпах. Суспільне Чернігів"Не можливо було зробити, тому що постійно обстріли й РЕМівці, які приїздили робити, це зі слів РЕМівців, постійно прилітає дрон — і вони не могли нічого зробити", — каже староста сіл.
Староста сіл Костянтин Вейкша. Суспільне Чернігів
Магазин в селі не працює. Кілька разів на тиждень людям підвозить продукти легковик з причепом. Денис — єдиний водій, який погоджується сюди їздити.
"Під обстріли, звичайно, потрапляв і не один раз, тому машина вже не раз ремонтувалась. У мого кума, він теж возив хліб, машину дроном розбило".
Постачальник продуктів Денис. Суспільне Чернігів
Денис доставляє продукти та хліб у 14 прикордонних сіл Семенівської та Новгород-Сіверської громад.
"Я намагався знайти людину, щоб хоча б маршрут розділити, щоб я один не возив, але тільки-но чують про ці села…Якщо раніше була хоча б артилерія, стріляла, то якось можна було миритись. Але через те, що це дрони, то дуже важко, бо вони ганяються і треба постійно змінювати час. Ось, буквально два тижні тому дрони за мною ганялись. І вони мене або в Залізному Мосту чіпляли, або в Галаганівці. І я ховаю машину, його наче немає, але назад виїжджаю, він знову чіпляє і веде до самого лісу".
Жителька села Архипівка купує продукти. Суспільне Чернігів
Хліб у причепі, який привозять в село Архипівка. Суспільне Чернігів
Місцевий житель Микола Зверьок випасає корів. Загалом, каже, в Архипівці люди тримають 17 голів. За його словами, місцеві жителі згуртовані — відбивали село від пожежі довкола села всі разом. Але досі тліють торфовища на березі річки Ревна.
"Три дні дощі йшли, а до цього тут горіло тижня півтора. Перший день, коли дощ пішов, тут такий дим був, що молоко не таке біле".
Місцевий житель Микола Зверьок. Суспільне Чернігів
Щоб пожежа не поширилась на забудову, місцевий житель і директор сільгосппідприємства Михайло Ігнатенко розорав трактором землю довкола села.
"Щоб село не згоріло, люди приходили, де була пожежа, гасили лопатами, хто чим, хто гілками. Орав я сам на тракторі, бо народу мало, тракторист у нас один. Треба село зберегти, якщо ми самі нічого не зробимо – то…"
Директор сільгосппідприємства Михайло Ігнатенко. Суспільне Чернігів
Розорана трактором земля довкола села. Суспільне Чернігів
Каже, найбільше, від спричинених обстрілами пожеж постраждали села, де більшість жителів виїхали.
"Леонівка погоріла, Грем’ячка, Миколаївка згоріла, — багато там хат погоріло".
Згорілий будинок в Архипівці. Суспільне Чернігів
За словами Михайла Ігнатенка, з Архипівки виїхало до двох десятків жителів. Ті, що залишились, кажуть, триматимуться вдома до останнього.
"Я працюю вчителем у школі. Школа – Костобобрівська філія і працює дистанційно. У мене в класах є діти з Олександрівки, Костобоброва, Архипівки, Галаганівки. І навкруги, у всіх селах, є діти. А знаєте, як під час небезпеки, – вчитель виходить останній з класу", — каже вчителька Лариса Перекута.
Вчителька Лариса Перекута. Суспільне Чернігів
Місцева жителька Валентина Автомієнко, каже:
"Залишаємось, тому що у нас пуповина зв’язана, як у дитини з матір’ю, так і у нас зі своєю землею, своїм хазяйством, своїми будинками. Там, де вже люди повиїжджали, там уже йде мародерство. Я з Леонівки переїхала сюди, згоріли там хати, які покидали хазяї. І друге – це нема куди виїхати. Дають людям якесь житло, але ж воно не задовольняє людей порівняно з тим, яке було тут воно".
Місцева жителька Валентина Автомієнко. Суспільне Чернігів
Читати ще
Читати ще Восьмеро людей на все село: про життя у найменшому населеному пункті Сосниччини
