Тетяна Авраменко почала шити ще узимку 2014 року на замовлення волонтерів із села Чорнотичі. Тоді пошила сотню пар теплих валянок. Тканину привозили волонтери. Нині знову взялась за цю кропітку роботу і знову на прохання волонтерів з нашої громади.
Тетяні Авраменко пішов 72-ий рік. Вже і рукам важко, і зір слабшає. До того ж пошиття валянок – це трудомістка робота. Добре, що машинку купила тоді, як розпродували обладнання у побуткомбінаті, вона асовська, шиє і шкіряні куртки, і джинсові.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бійці з Чернігівщини, які перебувають у гарячій точці, потребують автівки для евакуації поранених
Майстриня радіє з того, що може бути корисною, що вносить свій великий вклад у наближення перемоги. Вона відкладає всі людські замовлення і в першу чергу шиє для бійців ЗСУ.
Замовлень дуже багато. Тільки пошила 15 штук для одного замовлення, як вже має інше, а на черзі ще два. Швидкій роботі заважають перебої у електропостачанні. Але коли і нема світла, Тетяна Андріївна не сидить без діла – кроїть, настилає. А тільки увімкнулось світло, відразу до машини.
«Одного дня, думаю, нема світла у 8 годин вечора, ляжу раніше спати, раніше прокинуся. Тоді через півгодини загорілося. Скочила з постелі і до машини. Шила поки було світло, до півночі. Тоді лягла, а о 4-ій ранку прокинулася, нема світла, прилежала, а о 5-ій загорілося, швиденько за машину», – так про свій день розповідає майстриня.
–
Джерело: Сосницька громада