29 вересня під час пленарного засідання Верховної Ради України міністр фінансів Сергій Марченко представив проєкт Закону про Державний бюджет України на 2022 рік № 6000.
Урядовець зазначив, що цього року бюджетний процес кардинально відрізняється від попередніх бюджетів за останні 30 років, адже вперше він розроблявся на основі Бюджетної декларації, що була підтримана парламентом.
На перший погляд, законопроєкт дуже оптимістичний. Адже передбачає зростання прожиткового мінімуму. Він у 2022 році на одну особу в розрахунку на місяць із 1 січня становитиме 2 393 грн, з 1 липня – 2 508 грн, з 1 грудня – 2 589 грн.
На виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі передбачені видатки у сумі 38 378,3 млн грн.
У проєкті Державного бюджету на 2022 рік передбачено мінімальну заробітну плату з: 1 січня 2022 року – в розмірі 6 500 грн; 1 жовтня 2022 року – в розмірі 6 700 гривень.
Видатки на виплату пенсій у проєкті Державного бюджету на 2022 рік плануються в обсязі 200,6 млрд гривень.
Видатки на охорону здоров’я (Державний бюджет із трансфертами) заплановані в обсязі 192,5 млрд грн.
У 2022 році зростає обсяг коштів за програмою медичних гарантій на 34 мільярди гривень – до 158 млрд гривень. На боротьбу з COVID планується спрямувати орієнтований ресурс – 22 млрд гривень. Крім того, на систему громадського здоров’я та закупівлю вакцин для населення від COVID передбачено 6 млрд гривень.
У 2022 році передбачається підвищення заробітних плат медикам: зарплата лікаря буде більше як 20 тисяч гривень, для середнього медичного персоналу – 13,5 тисячі гривень.
У проєкті Державного бюджету України на 2022 рік видатки на освіту враховані в обсязі 185,6 млрд гривень.
.
На виплату заробітної плати педагогічним працівникам закладів освіти на 2022 рік у проєкті Державного бюджету враховано освітню субвенцію в обсязі 108 млрд гривень.
Уперше у проєкті Державного бюджету України на 2022 рік передбачено видатки на придбання обладнання для їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти, а також заходи, пов’язані із забезпеченням пожежної безпеки у закладах освіти, в обсязі 3 млрд гривень (по 1500 млн грн на кожен із напрямів).
На забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» буде спрямовано 1 421,3 млн грн.
На реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до інтернету в сільській місцевості, запланували 500 млн грн.
Кошти державного дорожнього фонду хочуть спрямувати на: розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення – 39 671 млн грн; будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (субвенція з Державного бюджету місцевим бюджетам) – 23 141,4 млн грн.
Для реалізації інвестиційних програм і проєктів регіонального розвитку у проєкті Державного бюджету на наступний рік передбачено кошти ДФРР у сумі 11 205 млн гривень.
Крім того, у проєкті Державного бюджету на 2022 рік передбачено видатки на розвиток мережі центрів надання адміністративних послуг, які будуть спрямовані на створення 62 сучасних і багатофункціональних центрів надання адміністративних послуг у 165 громадах та придбання 127 комплектів обладнання для центрів надання адміністративних послуг у сумі 231 млн грн;
.
На реалізацію проєктів ремонтно-реставраційних та консерваційних робіт пам’яток культурної спадщини, що перебувають у комунальній власності, – 100 млн грн.
Між тим фахівці зазначають, що далеко не все у проєкті Держбюджету на 2022 рік оптимістично.
Зокрема не передбачається жодної підтримки органів місцевого самоврядування у питанні проходження опалювального сезону 2021/2022 років: не передбачено ні субвенції на стале проходження опалювального сезону (фінансова потреба 16 млрд грн), ні субвенції на погашення заборгованості із різниці в тарифах (фінансова потреба 37 млрд грн).
Не дуже оптимістичний у прогнозах і Віктор Бистров, депутат Чернігівської міської ради, експерт із фінансових питань.
«Скоріше за все, економіка країни й у 2022 році буде розвиватися в інфляційному сценарії. Високі ціни на енергоресурси, а також зростання зарплат населення цьому сприятимуть.
Попри браваду міністра фінансів, проєкт Держбюджету має суттєві відхилення від запропонованої Мінфіном два місяці тому Бюджетної декларації на 2022-2024 роки. Доходи на 2022 рік збільшено від Бюджетної декларації на 58 млрд, а витрати – на 71 млрд гривень. Це підтверджує як погану якість підготовки Бюджетної декларації, так і компроміс із міністерствами і відомствами.
Однією з найбільш проблемних статей Бюджету-2022 може стати фінансування та обсяг субсидій ЖКГ. За поточних цін на газ, які вже досягли захмарних висот, виділяти на субсидії 38 млрд, порівняно з торішніми 36 млрд, – дуже мало. До того ж, у розшифровках бюджету Мінфін використовував середньозважену ціну на газ на 2022 рік на рівні 220 доларів за 1000 кубів, що неможливо, з огляду на поточні ціни на газ. Ситуацію може врятувати тільки тепла зима або зміни до другого читання бюджету.
Витрати на медицину в теорії забезпечують анонсоване підвищення зарплат лікарям: до мінімуму в розмірі 20 000 гривень та середньої зарплати – до 22 500 гривень. Це гарна та достойна заробітна плата. Водночас, за оцінкою Мінфіну, витрати на цю дію становитимуть усього додатково 30 млрд гривень – під питанням, чи вистачить коштів. Крім того, на вакцинацію від ковіду виділено всього 2,6 млрд гривень. Водночас цього року уточнений кошторис передбачає 10,5 млрд гривень на вакцинацію населення. Імовірно, до другого читання бюджету кошторис на медицину може бути збільшений.
Також проблемним питанням є прямий шантаж парламенту від Кабінету Міністрів, зі спробою провести через нього законопроєкт 5600, який, за новою оцінкою Міністерства фінансів, здатний дати додаткових 30 млрд гривень доходів, і який зустріли в багнети абсолютно всі бізнес-асоціації. Ці доходи, на жаль, уже враховані в проєкті Держбюджету–2022», – у коментарі для ЧЕline зазначив Віктор Бистров.
Наразі законопроєкт прийнято до розгляду народними депутатами, які аналізуватимуть статті документа, вноситимуть пропозиції та зауваження для його доопрацювання у Комітеті з питань бюджету.
–
