Насправді мої перші спогади з дитинства, пов’язані саме з Черніговом. Запахом свіжої деревини та малинового варення, що готує бабуся на кухні. Ароматом квітневого яблуневого саду. Коли народжується життя. З року в рік.
Дідусевий дім. Це така купа емоцій… Моя капсула пам’яті. Мій затишний куточок, в якому я можу сховатися. Місце красиве в будь-який період року.
Дорогою крізь мальовничий в’їзд до міста, минаючи іграшкову площу, прямуєш до музею-садиби Михайла Коцюбинського. Проїжджаєш всі ці охайні дерев’яні хатки з унікальним чернігівським мереживом. А там, за рогом, зустрічає він. Будинок мрії. Затишний, теплий і наповнений життям. Це – моє джерело життя.
Коли вже пізно, ти мала, забігаєш з прохолоди до будинку, а там пахне млинцями з яблуками, в майстерні грає дідусь. Знаю, звучить як вигадана картина світу, яку я сама намалювала. На цій моїй картині – ще дощ, що періщить по даху, відкриваєш вікна, – а там запах дощу на бруньках.
Напевно, це мій персональний рай.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У селі біля Чернігова російські окупанти розстріляли трьох підлітків
Чернігів – це моє свято.
Для мене ця земля звучить по-особливому. Ніби розігрується величезний оркестр, линуть звуки інструментів, які тут вироблялися. Моя душа тут. Спогади про перший виступ, напередодні якого я розчесала в кров лице. П’ятницька церква, яка мені дала впевненість перед першим виступом з оркестром, – моє сакральне місце. Чернігівський театр, де я виступала для бабусі та дідуся, – тут я стала музикантом. Чернігівський РАГС став свідком мого кохання.
І хоча за місцем народження я киянка, Чернігів мене не відпускає. Я планую жити в будинку мого роду, реставрацією якого займалась останній рік. Йому вже більше ста років. Він пережив дві світові війни. І вистоїть нині. Мій син буде п’ятим поколінням, яке виросте у ньому.
Після війни я зроблю тут найкрутіший музей-лекторій. З творчими вечорами. Освітніми програмами. Безкоштовним входом. Це все буде, я знаю. Відчуваю. Зроблю для цього неможливе! Я вірю, що Чернігів збереже свою давнину. Ці зелені сади, старовинні садиби, це одночасно камерне і масштабне у віках. Сумнівів немає. Все буде Україна.
–
Джерело: vogue.ua
