У дослідженні програми «Прозорі міста» Чернігів отримав 36 балів зі 100 можливих у блоці «Доброчесність та протидія корупції». Це один із найнижчих результатів серед 11 досліджених міст: нижче — лише Полтава з 35 балами та Одеса з 30 балами. Середній показник серед всіх досліджуваних міст – 49,5%, тобто Чернігів суттєво відстає.
Головна проблема Чернігова — майже порожній тематичний розділ («єдина точка входу») на сайті міської ради. Формально антикорупційний розділ є, але з 19 посилань на нормативно-правові акти, реєстри й методичні матеріали аналітики знайшли лише три. Це означає, що жителям складно швидко отримати базову інформацію про антикорупційні правила, відповідальних осіб, як повідомити про корупцію, конфлікт інтересів чи результати моніторингу.
Окремо аналітики зафіксували, що Чернігів став винятком серед міст, тому що не має окремого уповноваженого (або підрозділу) з питань запобігання корупції, і поклав ці функції на одного з працівників міської ради.
Водночас є й позитивний момент: відомості про представників міста були наявні лише в одному з проаналізованих реєстрів, які фіксували порушення антикорупційного законодавства. Це не найгірший показник у вибірці, але його недостатньо, щоб компенсувати слабку публічну представленість антикорупційної системи міста.
Ще один важливий акцент для медіа: у Чернігова, як і в Луцька та Львова, існує проєкт Кодексу етичної поведінки депутатів, однак депутати в різні роки не зробили кроків для його затвердження. Тобто місто має напрацювання, які могли б посилити депутатську етику, але вони досі не стали чинними правилами.
Експерти програми досліджували рівень розвиненості екосистеми доброчесності та протидії корупції в 11 містах (Дніпрі, Запоріжжі, Києві, Кропивницькому, Луцьку, Львові, Одесі, Полтаві, Харкові, Хмельницькому та Чернігові) за 40 критеріями. Максимально муніципалітети могли отримати 100 балів.
Щоб оцінити, як міста імплементують євростандарти щодо протидії корупції та етичної поведінки, аналітики перевірили: чи є в місті відповідні правові акти та уповноважені посадові особи, відповідальні за антикорупційну роботу; чи підключені міські ради до інструментів НАЗК — зокрема до Єдиного порталу повідомлень викривачів; чи публікують ради результати власного антикорупційного моніторингу. Окремо перевірили відкриті бази даних: чи фігурували там місцеві чиновники або депутати як порушники антикорупційного законодавства.
Найвищий результат продемонстрував Луцьк — 67 балів зі 100 можливих. Друге місце посів Хмельницький із 63 балами, третє — Запоріжжя із 61 балом. Найменше балів у Одеси (30), Полтави (35) та Чернігова (36).
