За інформацією: Суспільне Чернігів.
Ніжин з вишини пташиного польоту та Герой України Данило Мурашко. Суспільне Чернігів
На честь загиблого льотчика з Ніжина та Героя України Данила Мурашка назвали одну з вулиць у Миколаєві. Він загинув, виконуючи останній політ 27 січня 2023 року на Донеччині. Винищувач росіян випустив ракету, яка влучила у літак Данила. Але пілот встиг відвести його від населеного пункту. Крім Миколаєва, ім'я Данила Мурашка носять вулиці й у Краматорську та Шабельківці на Донеччині. А щодо перейменування вулиці у рідному для бійця Ніжині, то поки це питання відкрите. Чому так сталося та як цю ситуацію коментує представник Українського інституту національної пам'яті — читайте далі у матеріалі.
"Мораторій" на перейменування з виключенням для полеглих Героїв України
Як повідомив у коментарі Суспільному міський голова Ніжина Олександр Кодола, навесні 2023 року, за рішенням міської комісії з топоніміки, призупинили процес перейменування вулиць у громаді. Своєрідний "мораторій" триватиме до моменту припинення воєнного стану.
Проте виключеннями можуть бути полеглі ніжинці, яким надали звання Героя України.
"Відносно перейменування вулиці на честь полеглого льотчика та Героя України Данила Мурашка, то в серпні минулого 2023 року ми розпочали процедуру з перейменування. Рідним загиблого воїна надали перелік вулиць, одну з яких вони обрали. Проте восени під час громадських слухань мешканці обраної вулиці колективно звернулись проти перейменування. Тому процедуру поставили на паузу", — пояснив Олександр Кодола.
Як зазначили у міськраді, наразі у Ніжині чотири Герої України: Сергій Бурковський, Олександр Борис, Олександр Мацієвський та Данило Мурашко. На честь двох з них — Олександра Бориса та Олександра Мацієвського у місті вже перейменували дві вулиці.
Історію життя Олександра Бориса — читайте за посиланням.
"Не він гідний вулиці, а вулиця має бути гідною, щоб її назвали на його честь"
Мати загиблого Героя України Данила Мурашка Людмила розповіла Суспільному, що ті вулиці, які їй пропонували, її не влаштовували, бо вони здебільшого розташовані на околицях та "підпадали під декомунізацію". З тих же, які вона сама обрала — деякі мають історичне значення для міста, наприклад вулиця Синяківська. А мешканці ще двох виступили категорично проти перейменування.
"Я була на зустрічі з паном мером Кодолою ще у серпні 2023 року. Точніше 9 серпня. Він мені пообіцяв, що протягом двох-трьох місяців оберуть вулицю. Але він обирає вулиці, які треба декомунізувати. Десь в самому кінці та інші. То мені, наприклад, взагалі не зрозуміло чому для Героя України обирають вулицю десь за переїздом, де моє дитя ніколи ногою не ступало. Потім мені пропонували ще вулицю Геологів, вулицю Авіації. Це вже ближче до Шевченка, де ми народилися та жили, але люди на цих вулицях зібрали підписи, що вони категорично проти. Були ж громадські слухання і там були зібрані підписи проти. Поки на цьому все закінчилося".
Людмила Мурашко каже, що не розуміє "історичність" деяких вулиць, адже за її словами "люди створюють історію", а не навпаки.
"У Миколаєві назвали вулицю, в Шабельківці і в Краматорську також. А рідне місто не може знайти вулиці? В чому, наприклад, історичність вулиць Синяківська та Об’їжджа? Я не знайшла відповідь на це питання. В мене таке відчуття, що в місті немає гідної вулиці. Не він гідний вулиці, а вулиця має бути гідною, щоб була названа на його честь", — каже жінка.
"Загиблих захисників багато, а вулиць мало"
Представник Українського інституту національної пам’яті в області Сергій Бутко розповідає, що питання перейменування вулиць на честь загиблих захисників України зараз "дуже гостре та болюче".
Представник Українського Інституту національної пам’яті Сергій Бутко. Суспільне Чернігів
"Загиблих захисників, скажімо так, багато, а вулиць мало. У невеличких громадах, в невеличких населених пунктах, воно розв'язується простіше. А от, наприклад, там обласні центри, міста-мільйонники, це вже проблема. І дуже багато громад встановили офіційно чи неофіційно мораторій на перейменування на честь захисників України", — каже Сергій Бутко.
За його словами, виключне право називати чи не називати вулицю, має орган місцевого самоврядування, міська, селищна чи сільська рада. Але вони повинні діяти разом з громадою, тобто, знайти порозуміння з людьми.
"Війна продовжується, кількість загиблих героїв збільшується, а як зробити, щоб родини і товариші, близькі інших захисників України, героїв не були ображені? Тому органи місцевого самоврядування починають діяти дуже обережно і загалом гальмують такі питання".
Сергій Бутко акцентує на тому, що все ж таки, у "пригальмуванні" питання щодо перейменувань вулиць на честь загиблих героїв на час війни високої інтенсивності є певний сенс.
"По завершенню війни у нас буде, скажімо так, завершений список, скільки людей ми, на жаль, втратили. Можна буде побудувати там меморіал, використати якийсь досвід, щоб це красиво зробити, а як зараз зробити? Тому використовуються різні способи. Адже перейменування вулиць — це не рішення. Так, як раніше було, що більш ніж половина вулиць на честь Другої світової війни. Тобто потрібна гармонія. Чернігову 1300 років. Водночас принципово важлива і наша данина пам'яті, і патріотизм, і стійкість, і вшановування, просто не треба тільки зациклюватися на назвах вулиць. Героїв можна вшановувати по-різному. Меморіальні таблички, алеї, висаджування іменних дерев. Тобто кожна громада обирає, як їй буде найкраще".
Він наголошує, що зараз важливо створювати мартирологиМартиролог (від грец. μάρτυς — свідок; грец. μαρτύριον — доказ) — список визнаних мучеників імена яких наводяться в календарному порядку відповідно до дати їх мучеництва (тобто «днями народження» до нового життя). Надалі поняття «мартиролог» почали вживати у ширшому, переносному значенні. Тепер в публіцистиці це слово часто використовують для позначення переліку осіб, які зазнали переслідувань або страждань, а також переліку пережитих кимось страждань, фактів переслідування тощо., збирати усне свідчення, документувати й створювати біографії та спогади про кожного загиблого бійця. Причому не тільки про його смерть, а про те, як він жив і боровся, яким він був в мирному житті, як він воював.
"Тобто не просто про героїчну смерть, а про його життя. Тому що після війни з'являться ресурси, збагатиться наш досвід і так далі. Можна створювати великі меморіали, цілий музей і так далі. Зараз головне накопичити інформацію, осмислити та зберегти все це".
