27 травня до Чернігівської міської ради завітали представники Ірпінської міської ради, щоб поділитися досвідом меморіалізації подій сучасної російсько-української війни.
У робочій зустрічі взяли участь рідні та близькі загиблих захисників України, історики, студенти архітектурного факультету НУ «Чернігівська політехніка», громадські активісти, депутати та представники структурних підрозділів Чернігівської міської ради.
— Сьогодні надзвичайно важливо вести мову про формування колективної та індивідуальної пам’яті у публічному просторі. У кожного міста — своя унікальна історія, яку неможливо повторити. Ми запросили колег з Ірпеня, що має власний складний досвід, аби вони поділилися своїми напрацюваннями за минулий рік. Наразі вся Україна формує спільне бачення — як і за якими принципами створювати об’єкти меморіалізації, які мають втілювати історизм, національну свідомість та цінності, — зазначив начальник управління культури та туризму міської ради Олександр Шевчук. — Дуже важливо відкрито ділитися досвідом і думками, щоб зрештою напрацювати реальні подальші кроки.
Софія Мартинюк — волонтерка, художниця, керівниця сектору з питань меморіалізації відділу культури, національностей та релігій Ірпінської міської ради — презентувала підходи до вшанування пам’яті, які реалізуються в Ірпені. Вона коротко окреслила вже реалізовані проєкти та майбутні ініціативи, а також поділилася тим, як ірпінська громада працює з темою пам’яті.
— У кожної громади — своя історія. Чим більше ми проводимо діалогів з різними містами, тим чіткіше розуміємо, що повторити чи скопіювати чужий досвід практично неможливо. Водночас дуже цінно мати змогу поділитися власним баченням і почути ваші думки. Для мене символічно, що саме Чернігів став містом, де ми можемо вести цю розмову, — наголосила Софія Мартинюк.
За її словами, меморіалізацію, як вважає більшість експертів, можна поділити на чотири основні напрями:
- тактична меморіалізація — тимчасова, емоційна, нагальна, стихійна;
- стратегічна меморіалізація — виважена, продумана, з поглядом у майбутнє, для наступних поколінь;
- архітектурні форми — пам’ятні та меморіальні знаки, музеї;
- соціальні та творчі практики — рефлексії митців, партисипативні практики, спільне переживання втрат у громаді.
Софія Мартинюк також розповіла про розробку ескізного проєкту військового сектору поховань на кладовищі, створення книги пам’яті Ірпінської міської територіальної громади, мапи пам’яті, яка фіксує місця загибелі військових, волонтерів, цивільних осіб, зокрема дітей. У межах роботи також оновлюється вигляд меморіальних дощок і облаштовується алея пам’яті з інформаційними стендами про загиблих героїв.
Після презентації відбулося обговорення почутого. Учасники поділилися власним баченням підходів до меморіалізації, а також актуальних викликів, з якими стикаються громади. За результатами зустрічі досягнуто домовленостей про подальшу співпрацю та регулярний обмін досвідом, зокрема в частині консультування й підтримки у створенні в Чернігові меморіального простору з цифровим доповненням, де буде збережено історії всіх полеглих — як військових, так і цивільних.
Пресслужба Чернігівської міської ради
