За інформацією: Суспільне Чернігів.
Микола Сластьон, в.о. директора КП «Міський парк культури та відпочинку». Суспільне Чернігів
Атракціонному містечку у Чернігові 42 роки. Раніше, за словами Миколи Сластьона, це була просто територія міського саду.
«Це місце зовсім не цікавило людей. Сюди ніхто не ходив. Дуже-дуже мало. Основний парк тоді був на Валу. Тоді тут ще нічого не було. Я прийшов у лютому 84-го року. Прийшов художнім керівником, а потім прийшла весна, і пішли атракціони. І я за лопату, за ключ, давай крутити-вертіти. І я став інженером і ще й дійшов до того, що виконую обов’язки директора, господи, треба ж таке диво».
Атракціонне містечко у Чернігові у жовтні 2026 році. Суспільне Чернігів
Тоді старі атракціони демонтували, і одним з перших в парку з’явилося колесо огляду.
«Атракціон цей такий, що наразі його неможливо побудувати і знайти. Він дуже трудомісткий в роботі. Два роки його встановлювали. Починала Москва, закінчив Київ. Потім ми самі закінчували під кінець».
Колесо огляду
Микола Сластьон каже, те що колесо огляду нефарбоване і має зіпсовану дерев’яну поверхню, — це не завадить відновити його роботу. Оскільки головні деталі атракціону доглядають та бережуть.
Атракціонне містечко у Чернігові у жовтні 2026 року. Суспільне Чернігів
«Є ахіллесова п’ята — там, де фундаменти з’єднуються з ногами, на яких воно все тримається. І там дуже вразливе місце. За ним треба постійно дивитися, очищати від грязі, змащувати його. Дивимося за головним, за тим, через що його можуть закрити. А те, що треба пофарбувати — це просто. Бери — міняй. А як цього не буде, то кінець».
На думку чоловіка, коли парк відновить роботу, то колесо огляду ще зможе пропрацювати 10 років.
«Запас міцності металу дуже великий. Воно перебуває в нас на консервації. І кожен рік, навіть два рази на рік, ми змащуємо обов’язково центральну вісь. Бережем, бо я його сам фактично ледь не встановлював, мені його шкода. Ще хочу — за нас чи ні, щоб воно запустилося. Закрутилося і люди з висоти пташиного польоту побачили наше гарне місто».
Колесо огляду у міському парку у Чернігові у жовтні 2026 року. Суспільне Чернігів
Микола Сластьон пригадує такий курйозний випадок, який пов’язаний із роботою колеса.
«Купальська ніч, ми працювали до третьої ночі. І о 12-й, вночі, повне колесо людей, і пропадає електрика. Всі сидять. Деякі радіють, що там можуть посидіти, може, щось із собою туди взяли. Таке робили люди. А деякі ж хочуть вийти. А вручну, щоб його викрутити, то треба година. Оце рівно година, коли проходить одне коло. І от ми крутили, мінялися по черзі. І крутиш, крутиш, там така лебідка спеціальна механічна. Тільки докрутили і світло з’явилося».
Атракціон «Сюрприз»
Разом з колесом огляду також у 1984 році в парку встановили атракціон «Сюрприз». Він пропрацював 23 роки.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
Атракціонне містечко у Чернігові у жовтні 2026 році. Суспільне Чернігів
«Коли його поставили, це був справжній сюрприз для міста. Тут стільки було людей. Тут черга стояли, ну, мабуть, від самої каси і сюди, щоб покататися на цьому «Сюрпризі». Там 36 людей ставали і воно розкручувалося, центрифуга така, притискало, і потім уже і голови навіть не можна було опустити. І він пропрацював десь до 2007 року, ресурсу його відпрацьований був, і вся була проблема — центральна вісь. Хоча вона там, я думаю, ще б працювала 100 років».
Після того, як атракціон вийшов із ладу, з нього зробили розвагу для дітей.
«Ми пожаліли його зрізати, і зробили дитячу фігурну карусель. Зараз фігурки зняті, вони в нас заховані, і треба, ми їх ставимо, і вмикаємо, і дітки маленькі катаються на цій нашій фігурній каруселі. Друга молодість прийшла до цього атракціону».
Ще 1984-го встановили гойдалки, а також потяг з оленями.
«Паровозик, на якому виросло три покоління у Чернігові»
Атракціон встановили в парку 1988-го року. За словами Миколи Сластьона, паровозик особливо був популярним серед дітей.
Атракціон паровозик у Чернігові у жовтні 2026 році. Суспільне Чернігів
«Це паровозик, на якому виросло три покоління у Чернігові. З першого дня він був найпопулярнішим. Діти так хотіли в ньому сідати за кермо, що ми зробили два керма. Навіть була пропозиція зробити кермо у кожному вагоні. Він ще поїде, він у нормальному стані. Єдине, що в цьому паровозику треба поміняти шпали, вони дерев’яні і стали непридатними. А так основне пофарбувати і все гарно зробити і далі буде радувати дітей».
Микола Сластьон ділиться, у нього була ідея відкрити у парку для дітей хоча б паровозик, але це нерентабельно.
«Розумієте, щоб атракціон один відкрити, — він один не окупить себе. От зараз якщо ми закриті, то нам бюджет дає гроші на оці наші мінімальні ставки. Якщо ми починаємо працювати, то ми маємо за свій дохід утримувати цих людей (працівників, — ред.)».
«Цей атракціон рідкісний в Україні і мало де є»
Атракціон «Орбіта» 1990 року випуску. Його тоді встановили останнім в новоствореному артакціонному містечку.
Атракціон «Орбіта» у Чернігові у жовтні 2026 році. Суспільне Чернігів
«Це, можна сказати, з епохи радянських атракціонів останній, який нам вдалося вибити в роки, як розпався Радянський союз. Цей атракціон дуже рідкісний в Україні і мало де є. Популярний був, його дуже любили. І коли ми її («Орбіту», — ред.) поставили, то всі сюди. Все, що нове з’явилося, всі кидалися на нього. Тим паче ціни тоді були які? 30 копійок, 20 копійок».
Нині атракціон у робочому стані. Лише деякі його елементи треба замінити.
«Його механічна частина дуже міцна, сильна. Лише електрична, і дерев’яна частини треба міняти. Оце колесо, паровозик та «Орбіта» — це три атракціони, які ще запрацюють. Потім «Веселі гірки», там у нас вони до цих пір є. Вони одного періоду з «Автодромом». Це десь 1989-1988 роки. Ну і це, в принципі, на цих атракціонах ми і працювали до того, коли вже поставили «Американські гірки» у 2012 році».
«2021 року поставили їх на зимове зберігання і почалася війна»
Востаннє атракціонне містечко та Літній театр працювали у Чернігові у 2021 році. Потім їх закрили на зимове зберігання, після чого і нині не відновили роботу.
Атракціонне містечко у Чернігові у жовтні 2026 році. Суспільне Чернігів
«Усе місто сходилося в цей парк. Люди любили парк. Та й зараз питають, коли ж ви відкриється. Але вже коли під час воєнних дій чернігівських тут перебували військові…все було відкрите, все було кинуте і тут лазив, хто хотів, і що хотів, то і робив. Багато чого вкрали звідси. Зараз проблема яка? Сам метал, атракціони, вони все ще можуть працювати. А вже електрообладнання, воно і так стало непридатним за час своєї роботи. Але багато чого зіпсували оці мисливці за міддю, так звані. Вони лазили тоді. Вони могли прийти, відрізати кусок кабелю, розібрати будь-який пульт, відкривали всі ці операторські будинки. І коли ми сюди потрапили, вийшло, що багато чого воно вже зіпсували. Ми потім решту вже знімали, ховали, де що змогли».
Центральний парк культури та відпочинку у Чернігові у жовтні 2026 року. Суспільне Чернігів
Інша проблема окрім вандалізму, це діти, каже Микола Сластьон. Вони не лише намагаються проникнути у парк, а й іноді поводяться агресивно з охоронцями.
«Мисливці за міддю лазять — шукають, де мідь вкрасти, а діти ходять дратувати сторожів. Оце приходить чоловік 10 дітей: малі і побільше, підлітки по 17-18 років. Приходять і доходило до того, що брали каміння і палиці і кидали по сторожах. Ще діти проникають і залазять нагору (на атракціони, — ред.). Раз приходжу, чую — розмови. Думаю: де ж вони є? Дивлюсь, вона стоїть угорі на осі, а він ходить і її фотографує. Кажу: «Господи, злазьте ви потихеньку». Вони полякалися, та кажу: «Не бійтеся, злазьте». А як би звідти впало?».
Атракціонне містечко у Чернігові у жовтні 2026 році. Суспільне Чернігів
Окрім фінансових затрат та інших факторів парк наразі не може відновити роботу також і через відсутність укриття.
«Війна, зрозуміло, але немає в нас укриття не тільки для наших працівників, яких вже тут залишилось дуже мало, а й для відвідувачів. А земля наша тут, де атракціони і Літній театр, приватизована на парк. Ми вже за неї відповідальні. І під нашою землею розташована культурна спадщина — дві тисячі років до нашої ери. Якщо щось: копати, садити дерева — тільки 20 сантиметрів можна. От навіть кабель прокласти треба, 70 сантиметрів, вже не можна — треба узгоджувати. Може, навіть зараз і не потрібно укриття великого, і вистачило б якогось дійсно невеликого».
Микола Сластьон переконаний, що відновити роботу атракціонів у перспективі можна, головне підтримувати у належному стані їхні важливі деталі.
Атракціон у міському парку Чернігова у жовтні 2026 році. Суспільне Чернігів
«Всі вони можуть ще жити. Головне, що на них є паспорта. Я вам скажу, що знищити це, це все «порізати», прибрати — його вже ніколи тут не поставить ніхто. Ну, починати все треба з капітального ремонту і викликати експертизу, щоб вона все перевірила і звісно це теж не безплатно. Тоді кожну весну ми робили експертне технічне обстеження. Тоді 100 тисяч було, у 2021 році. Ось зараз, за ці п’ять років, я вже не знаю, скільки воно буде коштувати».
Літній театр
Літній театр у міському парку Чернігова у жовтні 2026 році. Суспільне Чернігів
Літній театр у Чернігові відкрили у 1986 році.
«Сюди їздило багато артистів всесоюзного значення, українського — ті, які були популярні. День торгівлі, і День будівельника, і танцювальні фестивалі різні — багато-багато чого було. Кожен тиждень тут щось відбувалося. Ну, а потім у 22-му році там наверху розміщене приміщення, де були кабінети: директора, бухгалтера, заступника, і туди було влучання. Завалило там усе, в аварійному стані, побило дах у багатьох місцях».
Окрім російського обстрілу літній театр зазнав пошкоджень весною 2026 року через пожежу.
Літній театр у міському парку Чернігова у жовтні 2026 році. Суспільне Чернігів
«27 травня загорілася сцена, її загасили. Вона, звісно, була така хиленька, її також всю треба переробляти. Тим не менш була пожежа. Тут будувати нічого не можна, бо під ним культурна спадщина. Тому треба рятувати, те що є. З нього можна зробити лялечку, якщо захотіти. Його і думали переробляти, я бачив гарні проєкти були. Але, я гадаю, це все будуть після війни робити. Зараз його ніхто робити не буде. І все ж впирається в укриття. Тим паче з кожним днем воно все гірше і гірше. От, треба якесь, щоб ховатися».
Читати ще
Читати ще
«Села зникають, і хочеться зберегти культуру»: музей просто неба створює Володимир Мартиненко у селі неподалік Чернігова
Читати ще
Що ховається за кулісами драмтеатру в Чернігові: репортаж до 100-річчя театру (Відео)
