У 52-річного Анатолія Курочки з села Ніжинське (Талалаївська ОТО Ніжинського району) 15 квітня діагностували коронавірус. А наступного дня Ніжинське визнали ще одним вогнищем коронавірусної інфекції на Чернігівщині. На самоізоляцію відправили 13 осіб, які контактували з хворим (8 з них-працівники інфекційного відділення Ніжинської районної лікарні).
Як живе Ніжинське в резервації? Про це ми запитали у його жителів по телефону.
Дезінфікуючі, міряємо температуру …
– Село має два в’їзди – обидва з боку Ніжина. Ми поставили блокпост на центральному в’їзді, тому що тут транспортне навантаження більше, – пояснює в.о. старости Володимир Орел.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Село Ніжинське Ніжинського району визнано осередком спалаху коронавірусу
– До 21 квітня тут цілодобово чергували медики, правоохоронці та рятувальники. Кожен з них, чітко дотримуючись інструкції, виконував покладену на нього функцію – дезінфекція транспорту, вимір температури водіям і пасажирам, дотримання порядку … Зараз ми вирішили послабити режим, і тепер чергування триває з 7 до 21 години.
Голова Талалаївської ОТО Сергій Гусєв розпорядився, щоб чергують раз в день привозили їжу. Також ми провели дезінфекцію всіх громадських місць. На Великдень в церкві не було традиційного освячення пасок. Священик їздив від хати до хати В Ніжинському зареєстровано 1200 жителів. За словами Володимира Орла, люди в селі без потреби не виходять з дому. У магазин – тільки в масках і рукавичках.
– Але паніки в селі немає! Якщо треба, люди можуть виїхати за ліками або продуктами навіть до Ніжина… У селі, як і раніше, працюють продуктові магазини. Аптеки у нас, на жаль, немає. Всім хочеться, щоб Анатолій швидше вилікувався і щоб село перестало вважатися вогнищем інфекції. Адже через це односельчан, які працюють на підприємствах Ніжина та Києва, їх начальство попросило сидіти вдома. І вони, мабуть, залишаться без зарплати …
У місцевій школі-дев’ятирічці 96 учнів. Переважна їх більшість – місцеві, ще кілька учнів живуть в Ніжині. Всі школярі зараз вчаться дистанційно.
– Вчителі (їх 17) створили для кожного класу групу в Вайбере. Щоранку надсилають туди завдання. Якщо дитині або його батькам щось незрозуміло вони дзвонять вчителю на мобільний, – розповідає директор школи Микола Калініченко. – Ми з колегами домовилися, що під час карантину будемо максимально доступні Для наших учнів. Дали їм номери своїх телефонів … Знаходимося на постійному зв’язку з батьками.
Коронавірус ЛІКУЮТЬ БЕЗКОШТОВНО
Хворий CОVID-19 Анатолій Курочка живе з дружиною в будинку, а його батьки (обом по 80) – в літній кухні зі зручностями. Все на самоізоляції.
У селі припускають, що інфекцію Анатолій підхопив десь в Києві (працює там у одній з охоронних фірм).
– У мого чоловіка не було утрудненого дихання, болі в горлі, кашлю і нежиті. На відсутність нюху і смаку він теж не скаржився. 11 квітня біля Толі ні з того ні з сього піднялася температура до 37,2. А на наступний день було вже 38,5.
Він випив таблетку парацетамолу, але це не допомогло. 13 квітня ми поїхали до Ніжинської райлікарні. Там йому зробили рентген. На знімку була чітко видна правобічна пневмонія. Чоловіка поклали в інфекційне відділення.
Лікували левофлоксацином, емсефом і Сорбілакт (на все пішло півтори тисячі гривень) … Також йому зробили тест, – розповідає Лариса Курочка. – А після того як у Толі діагностували коронавірус, його перевели в міську лікарню. Лікують безкоштовно. Пневмонії вже немає.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В області додалися три осередки спалаху коронавірусної інфекції
– А як Ви себе почуваєте?
– Нормально. Мабуть, тому мені і не робили тест на коронавірус. Про всяк випадок я обмежила контакт зі свекрами. Адже у свекрухи ще в лютому сталося порушення мозкового кровообігу. Зараз Катерині Іванівні трохи легше. За нею доглядає свекор. Іван Михайлович -молодець! Йому доводиться навіть самому готувати.
– Ваш будинок дезінфікували?
– Звичайно! Вхідні двері, всі куточки. Меблі і килим Дуже не мочили. Домовилися, що я сама продезінфікуйте їх, і дали кілька таблеток Бланідас (нехлорний засіб для дезінфекції. – Авт).
– А як до хвороби чоловіка поставилися односельці?
– Я не чула, щоб вони дорікали або збиралися спалити нам будинок. Односельці дзвонять мені, щоб підтримати. Адже в Ніжинському живуть дуже доброзичливі люди!
–
Ольга Іванченко, «Гарт» №18 (2978) від 30 квітня 2016
Источник: Челайн
