Підприємствам, які постраждали під час активних бойових дій, але попри це залишилися на території Чернігова і планують відновлювати свою роботу, потрібна підтримка держави. Про це, всі як один, говорили представники бізнесу під час візиту на їх потужності очільника міста Владислава Атрошенка 7 червня.
Російські снаряди, ракети, бомби протягом лютого-березня летіли по об’єктах критичної інфраструктури, житлових будинках, школах та лікарнях. Ворог робив все, аби зруйнувати місто, а його жителів позбавити води, світла та тепла. А ще, російська армія руйнувала та знищувала промисловість та бізнес у нашому місті, а отже і економіку. З близько 3100, активно працюючих підприємств у довоєнний час, зазнали пошкоджень різного ступеня орієнтовно 60% з них.
Сьогодні вони продовжують оговтуватися від того, що пережили їх виробництва. Розбирають завали, підраховують збитки та намагаються відновити роботу. А головне — потребують фінансової підтримки зі сторони держави, адже залишаються в прикордонному з країною-агресором регіоні і саме від них залежить фінансова спроможність, в тому числі і Чернігова, адже це податки, робочі місця і перспективи розвитку міста.
«Чернігівський автозавод» та «Український кардан»
Обидва підприємства розташовані на одних площах. Під час широкомасштабного вторгнення на їх територію нарахували близько 200 «прильотів» — з танків, БМ-21 «Град», РСЗВ «Смерч», авіації. Постраждали цехи і майно.
Наприклад, значні руйнування отримав гальванічний цех, лінія з виробництва вантажівок, збірки трамваїв.
— Ми бачимо наслідки бомбардувань гальванічного відділення “Українського кардану”. Це значні руйнування, що призвели до загромадження виробничих потужностей та обладнання, яке тепер не працює. Таким чином ми у своєму виробництві маємо розрив технологічних процесів виробництва. На сьогодні наше підприємство не відпускає продукцію, ми стоїмо і не маємо можливості найближчим часом відновити виробництво, — розповідає Анатолій Потапенко, гендиректор підприємства.
Аналогічні наслідки ворожих обстрілів і для підприємства «Чернігівський автозавод». За попередніми підрахунками, мова про збитки у 30 млн євро.
— Ви бачите лінію зі збірки трамваїв, каркасів тролейбусів і вантажівок. Працювати зараз на цих площах уже неможливо, тут повністю аварійна ситуація. Ми робимо кроки із відновлення виробництва, але це дуже складно — електрика з’явилася тільки вчора, газопостачання, водопостачання немає. Зараз ми робимо тільки те, аби зберегти наші виробничі площі і на майбутнє, коли воно буде не знаю, але виробництво треба запускати, — констатує Андрій Савченко, директор підприємства.
Підприємство «ТАН»
Спеціалізується на розробленні та виготовленні обладнання для олійно-жирової промисловості. Воно працює вже протягом 27 років і забезпечує роботою близько 300 осіб.
Рашисти бомбардували та обстрілювали його протягом семи днів, постраждали не тільки цехи, а й готова продукція, складські запаси. Збитки — до 300 млн грн, а ще плюс на 100-150 млн грн знищено готової продукції.
— Ми оформили всі документи, є висновки експертних комісій про те, що ми постраждали, але далі механізму на сьогоднішній день немає — куди йти з цими документами, до кого звертатися, — говорить співвласник підприємства Вячеслав Костюк. — Дуже сподіваємося на підтримку держави. На мій погляд, це повинно бути починаючи із пільгового кредитування та оподаткування, хоча б у цій зоні, де велися активні бойові дії. Повинна бути зацікавленість у бізнеса залишитися і не виїздити.
Попри таку невизначеність і відсутність наразі політики держави з їх підтримки, ці підприємства залишаються у місті і сподіваються, що необхідну допомогу все ж отримають. Якщо бізнес в області та місті найближчим часом не почне відновлювати роботу, то про жодні перспективи для регіону не може бути й мови.
Підприємствам потрібна підтримка держави
Владислав Атрошенко під час візитів на вищезгадані підприємства подивився на масштаби руйнувань та поспілкувався з представниками бізнесу стосовно можливості відновлення їх роботи. Міський бюджет підтримати їх власними силами не спроможний, зважаючи на те, що з початком широкомасштабної війни його наповнення за окремими статтями зупинилося взагалі, а ще за частиною — значно скоротилося. Тих надходжень що є, ледве має вистачи для того, аби підготувати Чернігів до опалювального сезону. Сьогодні це питання серед пріоритетних.
Війна, яка сьогодні на території всією країни, є боротьбою за політичну і економічну незалежність. Відповідно, відновлення роботи бізнесу гарантуватиме економічну стійкість держави та її спроможністі ефективно протистояти агресору, особливому в прикордонному регіоні.
Тому, підхід до підтримки, в тому числі, і підтриємств Чернігова, має бути особливим, зокрема, держава має простимулювати їх залишитися і надати фінансову підтримку для відновлення роботи.
— На сьогоднішній день питання до економічного блоку Уряду, будь ласка, треба звернути увагу на подібні виробництва в таких містах як Чернігів, Харків, які зазнали значних пошкоджень від російського агресора. На сьогодні, оскільки інвестиції не зайдуть поки йде війна, а війна йтиме невідомо скільки, я вважаю, що за рахунок замовлень, можливо безвідсоткових кредитів, відтермінування податків, треба витягувати і допомагати власному бізнесу на рівні країни.
Прохання звернути увагу на подібні виробництва, тому що ми, якщо не підтримаємо сьогодні наш бізнес, ми залишимось без штанів. Ми вже купуємо часник, сало, картоплю імпортну — будемо купувати і решту. Треба збирати профільних фахівців і напрацьовувати державні програми з підтримки і це треба робити не гаючи час, — наголошує Владислав Атрошенко.
Бізнес вже більше двох місяців, з того часу як російські війська були вибиті з нашої області, знаходиться без розуміння свого майбутнього і участі в ньому держави. Натомість, йому б мали бути запропоновані компенсаторні механізми, мова про хоча б часткове відшкодування державою збитків та податкові преференції, озвучив такий варіант вирішення проблеми очільник Чернігова.
Працюючий бізнес — це податки, робочі місця, а отже перспективи розвитку для Чернігова, а не його стагнація.
— Сьогодні, знову ж таки без політики, на часі терміново формувати державну програму з підтримки бізнесу, яка б стосувалася двох речей, це як пропозиція: перша — ми для чогось робимо оцінку збитків, працюють фахові експерти, то половину з цієї оцінки мала б відшкодувати держава, іншу половину — за рахунок безвідсоткового кредиту, терміном на 15-20 років; друга — однозначно потрібні податкові преференції для тих виробництв, які лишаються фактично біля кордону з ворожо налаштованою країною — росією і відновлюють своє виробництво. Ризики нікуди не поділися, війна не закінчилася, відповідно, хоча б таку преференцію дати, що зниження податку ПДВ на 50%, ЄСВ на зарплату — 50%, і стільки ж на податок на прибуток, це як пропозиція.
Це дало б поштовх, аби люди поверталися і відновлювалося виробництво.
Ще питання третє — броня на робітників. Тому що в мене є такі підозри, і я публічно про це кажу, що мобілізаційні плани були розподілені по областях України тоді, коли було умовно якесь стале населення, де в Чернігові вважалося 285-290 тис населення, сьогодні у місті фізично знаходиться 170 — до 190 тисяч — питання, а мобілізаційні плани залишилися такі, як у довоєнний час? Чи вони зменшені на цей відсоток, —говорить Владислав Атрошенко.
Захист Батьківщини — питання номер один, але підхід повинен бути зваженим, зважаючи на потребу відновлювати економіку, додав очільник Чернігова
Пресслужба Чернігівської міської ради
