Мабуть, найбільш обговорюваною новиною на рівні звісток із фронту нині стала ситуація із забороною пересування для військовозобов’язаних.
«Норма Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», що діє з 1992 року, передбачає, що у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов’язаних та резервістів із місця проживання без дозволу керівника відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Із метою впорядкування обліку переміщених осіб Генеральним штабом Збройних Сил України розроблено Порядок надання дозволу громадянам України, які перебувають на військовому обліку у ТЦК та СП, на виїзд за межі місця проживання (місця перебування) з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час. Дозвіл видається від 30 діб до року, залежно від категорії суб’єкта. Розглядається додаткове унормування питань переміщення осіб, які систематично перетинають адміністративні межі у зв’язку зі службовою чи особистою необхідністю.
Просимо з розумінням ставитися до регуляторних заходів, продиктованих законами України, умовами воєнного стану і ведення війни», – така офіційна позиція Генерального штабу ЗСУ.
Відповідно, в українців виникла купа запитань, адже кожен трактує цю норму закону на свій лад. Принаймні, в соцмережах спостерігається шквал обговорення цієї новини. Позиції у людей, звісно, різні. Одні ставляться нормально, бо йде війна, тож обмеження у нинішній час зрозумілі. Але критиків заборони суттєво більше. Бо людей спонукає виїжджати за межі свого населеного пункту безліч причин: живе в одному місті чи селищі, а працює в іншому; родичів провідати; на город; робочі відрядження; дітей у село відвезти чи забрати; батьків до лікарні покласти; перегнати автомобіль для ЗСУ; перевезти гуманітарку; довезти до кордону жінку з дітьми і ще сотні можливих причин. Тож, мовляв, на якій підставі військкомат може такій людині відмовити? І як заяви розглядатимуть? А якщо не може відмовити, то для чого цей дозвіл? У великому місті таких дозволів доведеться надавати сотні тисяч на день – хто і як із цим впорається? Чому недостатньо заборони виїзду за кордон, щоб її звужувати до адміністративних меж населених пунктів?
Як бачимо, запитань дуже багато. Імовірно, через це і через підвищення градуса напруження в і без того знервованому суспільстві ще вчора, 5 липня, з’явилися роз’яснення представників Генерального штабу. Але на ці роз’яснення вже навіть меми створили. Мовляв, тепер і поготів нічого не зрозуміло.
Адже спершу йшлося про те, що заборони стосуються тільки військовозобов’язаних, які мають намір змінити своє місце проживання чи перебування — навіть у межах України.
.
Потім з’явилося ще одне роз’яснення.
«Якщо в межах області — не треба. Якщо людина виїжджає за межі області, вона повинна прибути до керівника ТЦК, уточнити свої дані й отримати такий дозвіл», – йдеться в повідомленні. За словами представника Генерального штабу Олександра Хлися, відповідні норми законодавства України діють давно, й у зв’язку з поверненням великої кількості чоловіків до своїх домівок виникла потреба в актуалізації облікових даних військовозобов’язаних для розуміння можливостей мобілізаційного ресурсу.
Між тим, на думку чернігівського адвоката Олександра Постоя, насправді не все так однозначно.
«Затверджений Генеральним штабом Порядок встановив необхідність отримання дозволу у разі виїзду за межі місця проживання (перебування) призовників, військовозобов’язаних чи резервістів. Надалі в різних повідомленнях чи коментарях Генштаб намагався роз’яснити, що насправді малося на увазі, проте тут необхідно розуміти, що Порядок – це документ, який має юридичну силу, регулює певні правовідносини, і встановлює чіткі обмеження. Натомість повідомлення та коментарі окремих посадових осіб Генерального штабу не породжують правових наслідків і не змінюють затвердженого Порядку. Відповідно, текст Порядку містить обмеження саме щодо виїзду за межі місця проживання без дозволу керівника ТЦК та СП, а не в разі зміни місця реєстрації чи місця проживання», – у коментарі для ЧЕline зазначив Олександр Постой.
Градус напруження, хвилю нерозуміння й обурення, імовірно, відчув і президент України. Адже вчора Володимир Зеленський пообіцяв українцям розібратися в цьому питанні і доручив Генштабу доповісти йому докладніше про ці правила та більше не ухвалювати без президента країни таких рішень.
Сьогодні ж з’явилася інформація, що до Верховної Ради внесли законопроєкт №7522 – він пропонує дозволити вільне переміщення призовників, військовозобов’язаних і резервістів територією України без обов’язкового отримання дозволу на це в територіальному центрі (військкоматі).
Тож що буде далі – побачимо. Наразі зрозуміло, що крапку в цьому питанні, ймовірно, ставити ще зарано. Адже не повинно бути такого, щоб способи постановки населення на військовий облік завдавали шкоди країні, руйнуючи її економіку та соціальні зв’язки.
–
