Історія без бар’єрів: у Батурині реалізували інклюзивний проєкт

У Національному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця» завершили реалізацію інклюзивного культурного проєкту «Гетьманська столиця: доступна історія». Його мета — зробити історико-культурну спадщину Батурина доступнішою для людей з різними потребами та створити комфортніші умови для знайомства з музейними експозиціями.
Проєкт реалізували протягом травня–вересня 2026 року за підтримки Українського культурного фонду в межах програми «Стійкість суспільства через культуру».
Особливість проєкту — комплексний підхід до безбар’єрності. Йдеться не лише про фізичний доступ до культурних об’єктів, а й про доступність інформації та можливість сприймати її у різних форматах — візуальному, аудіальному й тактильному.
У межах проєкту адаптували п’ять музейних об’єктів заповідника: територію Цитаделі Батуринської фортеці, Музей археології Батурина, Будинок Генерального суду (будинок Кочубея) XVII–XVIII століть, Палац гетьмана Кирила Розумовського та Воскресенську церкву.
Для людей із порушеннями зору створили тактильні картини та інформаційні таблички зі шрифтом Брайля, а також запровадили аудіогіди з аудіодискрипцією. Вони дають змогу отримувати інформацію про експозиції та історичні об’єкти через слухове сприйняття.
Для відвідувачів із порушеннями слуху створили відеогіди українською жестовою мовою. Відеогіди та аудіогіди з аудіодискрипцією розміщені на платформах IZI.Travel, «єМузей» та YouTube-каналі заповідника, тож скористатися ними можна й онлайн.
Також на музейних об’єктах встановили мнемосхеми — тактильні плани для зручнішої навігації. Ще одним новим рішенням став інтерактивний сенсорний стіл із 3D-моделями історичних артефактів. Він дає змогу детально розглядати цифрові моделі музейних предметів і взаємодіяти з ними.
Окремо створили панорамний відеотур криптою Воскресенської церкви на території Цитаделі Батуринської фортеці, фізичний доступ до якої обмежений. Завдяки цьому відвідувачі можуть дистанційно ознайомитися з архітектурою храму та експозицією «Вчора — Батурин, сьогодні — Буча».
«Для нас було важливо, щоб усі створені рішення були справді дієвими та відповідали потребам різних людей. Адже безбар’єрність — це можливість кожної людини самостійно пізнавати історію, відчувати її та бути повноцінним учасником культурного життя. Саме тому ми прагнули створити умови, які відкривають історію Батурина для якомога ширшого кола людей», — зазначила Тетяна Кербут, генеральний директор Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».
Створені в межах проєкту рішення вже презентували та випробували на практиці під час представлення його результатів. До заходу долучилися представники заповідника, партнери проєкту, представники місцевої служби ЦНАП з питань безбар’єрності, а також військовослужбовці, які проходять реабілітацію у Чернігівському реабілітаційному центрі мережі Recovery.
Учасники ознайомилися з новими можливостями заповідника та безпосередньо випробували розроблені безбар’єрні рішення, оцінивши їхню зручність і практичність.
До реалізації проєкту долучилися партнери та фахівці з досвідом у сфері безбар’єрності, інклюзії, жестової мови та цифрових технологій. Консультаційну підтримку надавали експерти Ресурсного центру «Безбар’єрна Україна», до створення відеогідів українською жестовою мовою долучилася ГО «Сурдо Школа», а 3D-моделі для сенсорного столу розробили фахівці 3Dcom.
Для «Гетьманської столиці» робота над доступністю музейного простору не є новим напрямом. Важливі рішення були закладені ще під час реставрації Палацу гетьмана Кирила Розумовського у 2003–2008 роках. Зокрема, тоді передбачили облаштування ліфта, підйомника на сходах та інклюзивної вбиральні.
Проєкт «Гетьманська столиця: доступна історія» став продовженням цієї роботи та суттєво розширив можливості для відвідувачів. Сучасні рішення дають змогу не лише побачити історію Батурина, а й почути її, відчути на дотик та пізнавати за допомогою цифрових технологій.
Адже безбар’єрний музей — це простір, у якому культурна спадщина стає ближчою та доступнішою для кожного.
Проєкт «Гетьманська столиця: доступна історія» реалізовано на виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською.

За матеріалами Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця»,
Департаменту культури і туризму, національностей та релігій
Чернігівської обласної військової адміністрації

Источник: format.cn.ua