Перший історичний фестиваль «Спис на Вістрі» пройшов сьогодні у селі Беремицьке, Козелецького району, на території парку «Беремицьке біосфера». Відвідувачі фестивалю дивилися на масові бої реконструкторів, знайомилися із тим, як за часів Київської Русі працювали ремісники, вправлятися у метанні списів та ножів, а також стріляли із лука. Щоб відтворити бойові сутички, до Беремицького приїхали реконструктори із Київської, Чернівецької, Одеської, Херсонської областей, а також гості із Польщі.
У селі Беремицьке Козелецького району проходить перший історичний фестиваль «Спис на Вістрі». Відвідувачі фестивалю можуть подивитися, як працюють народні умільці, а також пометати ножа, списа, постріляти із лука. Тут працюють ковалі: намагаються видобути із руди залізо.
Володимир Білоус, коваль: «Ми робимо залізо церудутним способом у домні, як це робили тисячу років тому. У нас є руда лемоніт болотна і зараз під дією високих температур і вуглекислого газу, окис заліза — іржа перетворюється на залізо. І в результаті, якщо все вийде, ми отримаємо корж невеликого заліза.»
Починають збиратися воїни в обладунках. Вони шикуються у колону по двоє і виходять на ристалище.
Це реконструкція масових боїв. Справа команда, яка умовно називається Захід, до неї увійшли реконструктори із Польщі та Чернівців. Зліва – команда Схід, у ній виступають ре конструктори із Чернігова, Києва та Одеси.
Олег Ярошенко, співорганізатор історичного фестивалю «Спис на Вістрі»: «Бої відносяться до кінця X — початку XI століття. Це відноситься до часу саме чернігівського князівства, коли князь Мстислав Хоробрий приходить сюди і сідає за чернігівський стіл чернігівського князя.»
«Ми б’ємося до одного потрапляння зброї у противника. Це або укол списом, або удар меча чи сокири. Чому так бо тоді було мало обладунків, тоді будь який контакт із зброєю приводив або до поранення, або до загибелі.»
У кожній із команд по 14 бійців. Кожна лава має в одному із боїв наступати, в іншому – оборонятися. Також відпрацьовували сутичку, коли обидві команди наступають одночасно. За правилами цих боїв, воїн, якого зачепили зброєю, має присісти. Таким чином він сигналізує, що його убили. У бою використовують макети зброї. Списи, сокири, мечі — не загострені. Шостий, останній бій, за словами організаторів, особливий.
Роман Кропивницький, реконструктор із Києва: «Це така традиція, це братерство, коли в останньому сході ми просто показуємо свою дружбу. Ми всі друзі. Ми супротивники на полі бою, але все таки ми намагаємося не сильно вдарити наших друзів у реальному житті. Ми дотримуємося правил, бо це спорт, а спорт має бути чесним.»
На полі бою Роман – швецький вояка. У реальному житті – державний службовець. Розповідає, реконструкцією займається уже вісім років. Це дозволяє йому відволіктися від буденності та цікаво провести час із друзями на природі. Однак при цьому всьому, каже Роман, реконструкція – це спорт, який має свої правила.
Роман Кропивницький, реконструктор із Києва: «Це боляче, але не смертельно. Максимум кілька синців, але ми б’ємо у певні зони, не б’ємо по колінах, у шию, і непокриті обладунками частини тіла.»
Ці воїни – представники команди переможців. Вони у складі 11 реконструкторів: як вояк, так і мирних людей, приїхали із Польщі.
Крістьян Псуєк, реконструктор із Сяніку (Польща): «Реконструкція в Україні не така масштабна, як у Польщі. Але реконструкція зброї чи одягу – дуже якісна. І я люблю усіх ре конструкторів тут.»
Наталія Данкович, гостя фестивалю: «Ми приїхали всією великою сім’єю на цей етно-фестиваль, бо нам цікаво, як тут усе відроджується. Купили велику ложку дерев’яну, дерев’яну тарілку, і думаємо, що у нас ще на згадку залишиться багато емоцій. Все фотографуємо, записуємо, людей тут багато хороших, все подобається.»
Лариса Сіренко, гостя фестивалю: «А які костюми! Костюми закачаєшся.»
Юрій Бронський, гість фестивалю: «Це історія. Ми маємо її вивчати і маємо знати свою Чернігівщину. І навіть ті країни, які приїхали, це каже про те, що у нас є дружба, солідарність, і мир в усьому мирі.»
За словами Олега Ярошенка, фестиваль «Спис на Вістрі» вирішили провести саме у Беремицькому, тому що тут достатньо місця для того, аби облаштувати табір реконструкторів. У ньому – лише стилізовані або автентичні предмети, готують їжу, якою харчувалися у Середні Віки. Усі сучасні речі до шатрів не заносили, лишили у машинах. Олег Ярошенко сказав, що фестиваль «Спис на Вістрі» проведуть на цьому ж місці і наступного року.
