На початку XIX ст. Мена була звичайним міщансько – купецьким містечком, де головним було сільськогосподарське виробництвом та промисли. А от тютюнництво набуло особливо великого поширення. Мена зайняла перше місце на Чернігівщині у його виробництві.
Про це повідомляється у спільноті «Невідома Чернігівщина від чернігівського об’єднання екскурсоводів».
Вона вважалась першим пунктом, де розвинулося і звідки поширилося тютюнництво. Рослина тютюну, навіть, була зображена на старому гербі Мени.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нова туристична перлинка: на Чернігівщині відкриють перший інтерпретаційний музей
Так, з 400 тис. пудів тютюну, що його збирали протягом 1853-60 років у губернії, на Мену припадало близько 100 тис. пудів. Недарма існувало навіть прислів’я : «Местечко Мена – столиця тютюна».
Частину тютюну продавали на ярмарках та базарах Мени, але найбільше його йшло на Дон, у Білорусію, до Москви, Петербурга, Риги та інших міст країни, а також і за кордон. Тому важливе значення для економічного розвитку Мени відігравала відкрита у 1874 році залізниця.
Для покращення якості тютюну збільшення його виробництва у Мені було побудовано тютюно-ферментаційний завод поблизу залізниці. Цей завод проіснував до середини XX ст.
На землях Менщини вирощували тютюн сорту «буркун». Працівників, які вирощували тютюн називали «бакутниками». А місцеві до цього часу тютюн називають на польський лад БОКУН.
–
