Чернігівська міська територіальна громада в минулому році повністю розрахувалася з усіма своїми запозиченнями і наразі боргу не має. Це засвідчив звіт про виконання Програми управління боргом бюджету Чернігівської міської територіальної громади за 2021 рік, схвалений 3 лютого на засіданні виконавчого комітету Чернігівської міської ради.
Представила звіт начальниця фінансового управління міської ради Олена Лисенко. Вона доповіла, що у 2018-2019 роках місто отримало 11 мільйонів зовнішнього запозичення від Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО), але протягом 2019-2021 років розраховувалося з нею і в минулому році погасило це запозичення остаточно. Було погашено 2 млн 821 тис. грн., а також своєчасно та у повному обсязі виконано зобов’язання щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами у сумі 42,8 тис. грн. Станом на 1 січня в Чернігівської міської територіальної громади місцевого боргу немає.
Міський голова Чернігова Владислав Атрошенко прокоментував це питання. Він підкреслив, що місто Чернігів має в цьому, мабуть, найпривабливішу ситуацію в Україні.
— У нас немає жодної копійки заборгованості по залученим коштам. Загальна сума залучених коштів являє собою 0,002 відсотка по відношенню до прибуткової частини бюджету за минулий рік, а в цьому році їх взагалі нема, — акцентував він.
Поряд із цим очільник міста уточнив, що наразі залишається заборгованість, у тому числі й протермінована, по кредиту міжнародної фінансової установи комунальному підприємству «Чернігівводоканал». Про причину протермінування публічно заявлялося вже неодноразово. Кошти на погашення цього кредиту були враховані в тарифі на водопостачання. За рахунок модернізації обладнання підприємство отримувало більш низьку собівартість, а різниця між нею і тарифом скеровувалася на покриття запозичення. Усе це було прораховано і розплановано у графіку погашення кредиту. Але в цей період зростала мінімальна заробітна плата, дорожчала електроенергія, зростали інші складові, і це суттєво впливало на собівартість. У той же час НКРЕКП (державний орган центральної виконавчої влади, який встановлює тарифи) систематично подовгу не приймав документи Чернігівводоканалу, у результаті чого тариф роками не переглядався. А підприємство було змушене покривати цю різницю за рахунок обігових коштів.
— У директора був вибір: або не платити зарплату (а це відповідальність перед людьми, які не повинні за це страждати), або невчасно розрахуватися по кредиту. От, фактично, на сьогоднішній день усі борги були з-за того, що невчасно переглядалися тарифи. Вибори, перевибори, політика, там ще щось інше, — нагадав міський голова.
Тому він підкреслив: сьогодні щодо цього запозичення міська влада займає принципову позицію:
— Ми вважаємо, що буде абсолютно неправильним, якщо ми погасимо цей кредит з місцевого бюджету. Це буде демотивуючий фактор. Тому що основна мотивація – це ти залучив кредитні кошти, знизив собівартість і за рахунок цього погасив залучені кредити та ще з наступних прибутків маєш можливість подальших інвестицій, подальшого розвитку компанії.
Міський голова уточнив суми, про які йдеться. Водоканал залучив свого часу 22,8 мільйони доларів, це було на суму приблизно 119-120 мільйонів гривень. За рахунок зростання курсу, яке відбулося не у відповідності до платоспроможності людей, гривневий еквівалент цього запозичення зріс так, що вже 240 мільйонів гривень погасили і ще 460 — лишається.
Разом з тим, очільник міста підкреслив: тут позичальником було комунальне підприємство, а не міський бюджет. А що стосується місцевого бюджету – він у нас один з найліквідніших.
Нагадуємо, кредит МБРР брався КП «Чернігівводоканал» у 2009 році.
Владислав Атрошенко під час своєї роботи на посаді міського голови (з 2015 року) неодноразово публічно виступав за обережність у питаннях залучення місцевим самоврядуванням валютних кредитів.
