За інформацією: Суспільне Чернігів.
Григорій Морозов із прапором України. Поліція Чернігівської області
«Нам дали команду відходити в нічний час. Виїжджали ми, зокрема, трофейним російським «Уралом» зі свіжим пробігом, який захопили під час попередньої ротації. Всю ніч ми кружляли полями, населеними пунктами. Постійно відбувались артилерійські обстріли з «Градів», танків та мінометів. Ближче до світанку виїхали ми на ворожу засідку. Оскільки наш «Урал» не був маркований, почали кричати їм: «Свої, свої!» І вже як зблизились із ними, то водій швидко натиснув на газ, вони стріляли в нас, але не влучили».
Після Дебальцевого були відрядження до Слов’янська та Чорнухиного. У 2019 році Григорій долучився до лав батальйону поліції «Чернігів».
Контрдиверсійна робота в Чернігові
Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року Григорій зустрів у Чернігові. Основне завдання підрозділу на той час полягало в патрулюванні вулиць, контрдиверсійній діяльності, забезпеченні порядку на блокпостах та перевірці сигналів про підозрілих людей.
Один з поліцейських, який 24 лютого 2022 року чергував на виїзді з Чернігова. Суспільне Чернігів
«Наприклад, в нічний час зайшов цивільний на блокпост і повідомив, що він був у полоні та його допитували. Ну, це ж ми розуміємо, що може бути обман — треба всю цю інформацію перевіряти».
Після того, як російські війська покинули Чернігівщину, чоловік ніс службу на інших напрямках: у Лимані, Кураховому, а згодом — у Бахмуті. Саме там Григорій опанував новий для себе фах — пілота БпЛА.
Григорій Морозов з БпЛА типу «Мавік». Поліція Чернігівської області
«Мій перший бойовий виліт — БпЛА під час посадки врізався в будівлю. Ще побратими стріляли з гранатомета, а я в повній екіпіровці ліз на дах, щоб його забрати. Він досі цілий, але для бойових дій вже не підходить».
Далі була служба на прикордонні Чернігівщини, де поліцейські проводили контрдиверсійні заходи.
Григорій Морозов у вирві від вибуху. Особистий архів Григорія Морозова
Вовчанськ та Торецьк: «Вони лізуть з усіх щілин»
Згодом Григорій майже рік служив в Об’єднаній штурмовій бригаді «Лють», у батальйоні спеціальних операцій «Еней» — уже як оператор БпЛА. Бойова робота розпочалася у Вовчанську, де підрозділ провів близько місяця. Потім бійців перекинули до Торецька. Спочатку Григорій працював із «Мавіками», а згодом перейшов на ударні FPV-дрони.
Григорій Морозов під час управління FPV-дроном. Суспільне Чернігів
«У Торецьку ми здійснювали аеророзвідку, переважно коригування, виявлення противника. На той час противник уже був у населеному пункті. Ми здійснювали їх ураження в будівлях. Вони лізуть там з усіх щілин. Накопичуються в будівлях, тоді здійснюється їх ураження у будинках, де вони накопичувались. Будинок загорівся — вони перебігають в інший. І це такий мурашник».
Вижив після удару «шахеда»
Наприкінці 2025 року Григорій повернувся на Чернігівщину та перевівся до стрілецького батальйону. Невдовзі підрозділ вирушив у відрядження до Краматорська для виконання логістичних завдань. Саме там Григорій зазнав важкого поранення.
«Ми тоді пересувались на автомобілі і почули захід дрона. Підбіг побратим, повідомив, що треба відходити від транспортного засобу, оскільки він загорівся. Я спробував піднятись, але у мене не вийшло. Я повідомив, що я поранений, він почав мене відтягувати з дороги».
Григорій Морозов під час лікування після поранення. Особистий архів Григорія Морозова
Далі — стабілізаційний пункт і евакуаційний потяг до Києва, у госпіталь МВС. Чоловік переніс вісім операцій із шунтування артерій і вени та пересадку шкіри.
«Близько тижня я пролежав у реанімації під кисневим апаратом — кров погано засвоювала кисень. Уламок потрапив у стегно, повністю перебивши артерії та вени. Нога була фактично повністю розрізана, я не відчуваю її нижче від місця поранення. Крім того, є проблеми зі спиною, коліном, і ще чотири дрібні уламки досі залишаються в тілі».
Григорій Морозов. Суспільне Чернігів
«Намагаюся робити якнайбільше користі»
Попри важку реабілітацію та втрату чутливості в нозі, Григорій Морозов не залишає службу. Зараз він опікується матеріально-технічним забезпеченням підрозділу, а за потреби долучається до цивільних пошуково-рятувальних місій.
«Нещодавно у Батуринській громаді виїжджав на пошуки зниклої дитини. Намагаюся робити якомога більше користі там, де можу. Дуже сподіваюся відновитися, одужати й робити ще більше, ніж зараз».
Читати ще
Читати ще
Майже тисяча вражених цілей РФ та звання Герой України посмертно: історія бійця підрозділу "Птахи Мадяра" Андрія Михна
