За інформацією: Суспільне Чернігів.
Владислав з позивним «Бульдозер». Суспільне Чернігів
"Бульдозер" говорить: росіяни завжди стежили за їхнім пересуванням. Бували випадки, коли на позиції їм не могли доставити продукти декілька днів.
"Харчі з дронів скидали. Бувало, що близько, бувало далі від позиції. В туалет коли була можливість вийти, а коли не було можливості вийти. В основному старалися не світитися там, бо потім могли помітити і просто потім позиції кошмарити і все".
Пробув на позиції 63 доби
За словами "Бульдозера" взимку 2025 року він пробув на позиції 63 доби.
"63 доби, потім залишились удвох, товариша теж поранило там після вибуху гранати. Виходить, теж вже був трьохсотий, один товариш загинув. Потім мене вже поранило".
Будучи травмованими вдвох із побратимом бійці продовжували тримати позицію ще 16 днів. За цей час росіяни штурмували їх сім разів.
"Ворог постійно проводив і штурми, і нальоти, і обстріли нашої позиції. Попри те, що були пораненими, нам вдалося знищити десь ще шість ворогів".
"Бульдозер" говорить: були періоди, коли вони були в оточенні росіян. Найближче, пригадує чоловік, росіяни підходили до них на відстань до п’яти метрів.
Владислав з позивним «Бульдозер». Суспільне Чернігів
Друге поранення чоловік зазнав після обстрілу позиції FPV-дронами. "Бульдозер” каже: на той момент вже розумів, що у нього перебиті ноги, проте медики доїхати до них не могли через постійні обстріли.
Як евакуйовували бійців
Евакуювати військових з цієї позиції мали на наземному роботизованому комплексі. Спроб було декілька. Через погану погоду – перша була невдалою.
"Евакуацію вже здійснили на другий день. Нам допоміг побратим загрузити тіло загиблого товариша, і нам допоміг, так як ми були теж поранені. Тому самі не змогли б це зробити. – Тобто всі ці дні з вами ще був загиблий побратим? – Так, він з нами був десь 16 днів", — говорить Владислав з позивним"Бульдозер".
Евакуацією "Бульдозера" та його побратимів керував прикордонник Олег на позивний Will. Говорить: для проведення евакуації бійців на НРК потрібна спеціальна підготовка.
"Також потрібен постійний зв'язок по радіостанції з хлопцями на позиції, щоб вони були готові в будь-яку секунду, коли добереться вже цей НРК до самої позиції, звідти вийти і безпечно загрузитись".
Олег на позивний Will. Суспільне Чернігів
Will каже: переважно, за сприятливих погодних умов, вони супроводжують НРК дроном аби бачити ситуацію з повітря. Пригадує: провести евакуацію "Бульдозера" звичним способом – на колісній або гусеничній техніці було неможливо, адже її чутно за декілька кілометрів. Водночас НРК – безшумний та набагато менший за будь-яку техніку.
"Також є такі шляхи, де гусенична чи колісна техніка не може туди проїхати, або ми знаємо, що там є мінування, або ми самі проводили там мінування, і тому туди, скажімо так, проїхати нею неможливо. 4:34 Для роботизованого комплексу легше нам розчистити шлях від того ж оптоволокна, від тих же дистанційних мінувань, від звичайних мінувань, від будь-яких там загороджень з колючого дроту і тому подібне".
Весь час поки бійці їхали на НРК – була загроза обстрілу від росіян. Успішно провести цю операцію дала надія.
"Надія в життя, напевне. Надія в швидке повернення кожного із них додому, тому що ми розуміємо, що це чийсь син, чийсь брат, чийсь батько", — каже Will.
Наземний роботизований комплекс. Суспільне Чернігів
Про наземний роботизований комплекс, на якому евакуйовують бійців
Військовослужбовець на позивний "Сім" розповідає: керувати НРК можна на відстані до 20 кілометрів.
"Тобто з безпечної ділянки на нуль, відповідно: як забирати хлопців, так і підвоз БК, наприклад, їжі, такого плану. Я сам, наприклад, з мінометних позицій, я знаю, що таке носити 120-ту міну, це нереально важко. І особливо, якщо треба пройти, там, кілометр-два до позиції, то з оцею штучкою все погрузили, накрили, поїхали, відпрацювали".
Військовослужбовець на позивний «Сім». Суспільне Чернігів
Керувати роботизованим комплексом бійці можуть і безпосередньо в ньому. Можна керувати і штурмовим пультом. "Сім" говорить, в залежності від задачі, вони можуть додатково оснащувати НРК .
"Щось спробуємо нове, щоб зв'язок більше добивав. У нас є майстерня, яка займається цим безпосередньо. Засоби, як би й не було, це є розхідний матеріал, він може підірватися, він може не доїхати, може втратити зв'язок. Комплектуючі потрібні, щоб хлопці на майстерні удосконалювали роботи, і щоб вони виїжджали і виконували задачі".
Читати ще
Читати ще
Три хвилини у полоні РФ, рейди в тил та втрата батька на війні. Сержант 3-го армійського корпусу з Чернігова «Боб»
