За інформацією: Суспільне Чернігів.
Леонід Гришков. Суспільне Чернігів
«Ось вони — красені. Скільки штук у купі. Цимес, цимес! У мене як нюх: от іду, наприклад, іду, потім думаю — дай-но піду туди. Пішов, а вони там є».
Леонід каже, якщо гриби є, то він не може зупинитися.
«У мене буває так: можу взяти два пакети — я й пакета не назбираю. А можу взяти один пакет, а їх неміряно. Я, якщо побачив гриб, усе — я пішов».
Леонід Гришков знайшов маслюки. Суспільне Чернігів
Попри це, сам грибів Леонід не їсть. Тому знайдене або роздає безплатно, або віддає за те, хто що дасть за них.
«Може, я нікому б і не віддавав. Але ж, кажу, років декілька, як я їх не їм. Бо в мене організм їх уже не приймає».
Каже: коли їв, то любив смажені.
«Як мене вчив один дід: коли вони підсмажилися повністю, береш звичайну манку, посипаєш, перемішуєш — і відмінно!»
Леонід Гришков збирає гриби. Суспільне Чернігів
Це другий похід Леоніда по гриби цього року. Зізнається: раніше у сезон ходив щодня, тепер йому страшно.
«Просто ці «маджахеди» літають («шахеди», — ред.) — і я боюся виходити в поле. Буває їх збивають чи вони вибухають, потім осколки летять куди попало: по голові дасть — і будуть тобі гриби».
Собака Бім. Суспільне Чернігів
Частина грибних місць, які знає, через війну для нього тепер недоступні.
«У мене ж собака. Він побіжить, заплутається у тій сітці — і хана».
Окрім маслюків, Леонід натрапив на рижики. А маючи повний пакет, вирішив перевірити ще одне місце біля польової дороги, де можуть рости грузді.
«Тут може і бабка трапитись».
Бабка, яку знайшов чоловік. Суспільне Чернігів
На галявині біля дороги чоловік грибів нарізав ще стільки ж.
«Треба було більший пакет взяти».
Леонід Гришков повертається додому з пакетом грибів. Суспільне ЧернігівЧитати ще
Читати ще
В яку ціну здають гарбузове насіння та квасолю на Чернігівщині та які причини зниження закупівельної ціни
