За інформацією: Суспільне Чернігів.
ФОТО: Суспільне Чернігів
Плетуть маскувальні сітки та співають колядки. Так у селі Вишеньки, що на Коропщині, цьогоріч готуються до Різдва. За давньою традицією на Різдво тут обов'язково готують 12 страв. А до столу обов'язково запрошують усіх рідних, навіть померлих. Цього року від традицій змушені відмовитися. Детальніше — далі.
У Вишеньках на Коропщині готуються до Святвечора: поєднують традиції й допомогу хлопцям на фронті. Кажуть, як можуть допомагають наближати перемогу.
Жительки Вишеньок співають колядки та плетуть сітки. ФОТО: Суспільне Чернігів
"Допомога хоч якась нашим ЗСУ хлопцям є. Приїхав з-під Бахмута хлопець у Городище, заходив до нас. Подякував, що ми допомагаємо. Ви знаєте, було й приємно", — розповіла місцева жителька Наталія Бровко.
Наталія Бровко. ФОТО: Суспільне Чернігів
Цьогоріч традиційних 12 страв на Святвечір не готуватимуть.
"Тому, що не до страв. Не те на душі. Традиції поважаємо. Традиційно всі варять кутю. Бо наші бабусі робили, так і ми робимо, а от стави – ні. Тому що наші хлопці голодні сидять в окопах голодні, а ми будемо 12 страв їсти? Ні. Ми так не можемо".
Світлана Зубок її підтримує.
Світлана Зубок. ФОТО: Суспільне Чернігів
"На жаль, цього року ми свої традиції змінюємо. Тому що, дивіться, образ миру не зовсім виходить сьогодні у нас створити".
Це перший рік так, розповідає Світлана, у її сім’ї ще відтоді, як вийшла заміж і приїхала жити до у Вишеньки, стіл на Святвечір накривали традиційно – 12 страв обов’язково.
Кутя на святковому столі. ФОТО: Суспільне Чернігів
"Коли на небі починала сходити перша зірка, ось тоді починали готувати стіл. Це було ніби таке урочисте дійство".
Головною стравою на столі, яку готуватимуть господині з Вишеньок, цьогоріч, як і на столі їхніх бабусь, буде кутя.
"Кутя була, зазвичай, наскільки я і пам’ятаю, і зараз я варю – кутя була з пшениці. Якщо це було давніше, то просто брали пшеницю, її перебирали, щоб гарні були зернята, і обтовкували в ступі. Це так ще моя бабуся робила. Зараз ми маємо можливість купувати чудову крупу у магазині. Не потрібна нам ступа. .. На сьогодні ми додаємо і родзинки, і мак, і горіхи, і мед. Раніше цього не додавалося", – розповіла Світлана.
Кутя на Святвечір. ФОТО: Суспільне Чернігів
У сусідньому селі кутю готували заздалегідь, згадує Наталія Бровко.
"Мій тато з Великого Лісу, мама – з Вишеньок. Так от моя бабуся з Великого Лісу розповідала, що в них кутю починали готувати 5 січня ввечері та ставили на підвіконня, щоб 6 січня схід сонця побачила кутя перша. .. 6 зранку вона забирала ту кутю, ставила на решето, ходила по хаті й квоктала, присідала на кожному порозі, а ми з братом (ми тоді ще були маленькі) повинні були імітувати курчат – це для того, щоб квочки сідали".
Приготування святкової вечері. ФОТО: Суспільне Чернігів
Цьогорічний Святвечір буде іншим для багатьох родин з Вишеньок, каже Світлана.
"У Святвечір за столом повинна зібратися вся рідня. В наш час це дуже важко. Якщо раніше ми могли собі це дозволити: дітки приїжджали, внуки приїжджали, то в наш час багато хто не може доїхати, багато хто навіть закордоном з наших рідних, багато захищає нашу країну – їх нема з нами".
У цей вечір запрошують до столу і тих родичів, які пішли у кращі світи. Для них залишають на столі ложки, страви не прибирають до ранку.
Плетуть маскувальні та співають колядки: як у Вишеньках на Чернігівщині готуються до Святвечора. ФОТО: Суспільне Чернігів
Під спів колядок жінки плетуть сітки та мріють, коли завершиться війна і їхні сітки не знадобляться.
Детальніше у сюжеті:
