Ми вже розповідали, що в давні часи й до 1918–1919 рр., тобто до часу виникнення державних установ, при церквах вели метричні книги. До цих книг записували інформацію про народження людини, укладання шлюбу та смерть.
Наразі на Чернігівщині чимало метричних книг оцифровано. І за словами істориків і краєзнавців, наприклад Андрія Курданова, вони є цінним джерелом інформації.
Зокрема, Андрій Курданов досліджував метричні книги Вознесенської церкви в селищі Седнів і не тільки та виявив цікаві факти, зокрема в розділі, де зафіксована інформація про смерть людини.
«Є у метричних книгах інформація про хвороби, від яких помирали люди. Зокрема, згадується таке захворювання, як рак. Є дані про дуже високу дитячу смертність. Через це в родинах до 1917 року було багато дітей. І саме через високий рівень смертності серед дітей у другій половині XIX століття почали розвивати земську медицину», – прокоментував «ЧЕЛАЙН» Андрій Курданов.
За словами краєзнавця, в ті часи 60 років – це був уже доволі поважний вік. І якщо людина помирала в такому віці, то в метричній книзі вказувалося, що смерть сталася від старості.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сновськ під масованою атакою безпілотників: подробиці про прильоти
«Могли помирати люди і від небезпечних хвороб – таких, як тиф, віспа, скарлатина. Померлих від цих недуг людей ховали на сільських кладовищах. Однак це ж такі хвороби, що хоч тіло закопай, недуга залишиться серед кісток. Тому якщо хтось відкопував могили, то, скоріш за все, заражався і помирав.
Але інформацію, що ця людина, скажімо, померла від тифу, не поширювали, бо і в ті часи інформацію вміли приховувати. Ось, до прикладу, села Андріївка чи Новий Білоус – біля міста, і там лікарі були. Проте в записах, датованих 1915-м чи 1916 роком, трапляються записи про смерть людей від невідомої хвороби.
Натомість уже за кращого рівня розвитку медицини ці хвороби локалізували», – розповів Андрій Курданов.
Зрозуміло, що це аж ніяк не повний перелік причин чи хвороб, які могли забрати людське життя.
–
Ірина Осташко
