Старший лейтенант роти поліції особливого призначення Ігор разом з колегами відважно боронив Чернігів від російського вторгнення. У приміському селі Киїнка під час ворожого обстрілу «Смерчами» старший лейтенант зазнав поранень. У тому бою героїчно загинули троє бійців-спецпризначенців поліції…
Нині Ігор повністю відновився після поранення і продовжує нести службу у звичному режимі. Разом з колегами з роти поліції особливого призначення вони щоденно підтримують правопорядок, затримують зловмисників, виїжджають на небезпечні виклики. Не забувають і про тренування: відпрацьовують тактику і вогневу підготовку. Враховують і досвід бойових дій, адже за плечима у багатьох бійців РПОП неодноразові ротації на Схід у попередні роки та участь у запеклих боях під Черніговом вже в лютому цього року.
– Як спецпризначенець, я був у зоні проведення операції об’єднаних сил. Але ніколи не думав, що війна прийде на мою рідну Чернігівщину. Хоча, до початку війни з росією був морально готовий, – розповідає Ігор. – Наш підрозділ перебував у посиленому варіанті несення служби. 23 лютого ми були в повному складі на базі розташування. 24 лютого, близько 4-ї ранку, нас підняли по тривозі. Ми дізналися, що ворожі війська вторглися в Україну.
Того ж дня бійці роти поліції особливого призначення стали на захист Батьківщини. Спецпризначенці несли службу на блок-постах спільно з військовими, нацгвардійцями, бійцями тероборони. Працювали над виявленням диверсійно-розвідувальних груп на Чернігівщині.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Позивний “Історик”: оборона Чернігова і злість на ворога
– 28 лютого від військового командування ми отримали завдання: не допустити, щоб ворог пройшов у Чернігів зі сторони села Киїнка. Російські війська тоді вже облаштувалися у селі Шестовиця і хотіли прорватися в Чернігів. Бойове розпорядження отримали наші спецпризначенці, співробітники карного розшуку поліції. Наші хлопці без вагань зайняли бойові позиції і готові були дати відсіч ворогу. Натомість, росіяни стали засипати наших бійців разом із мирними жителями та військовими забороненими касетними боєприпасами, обстрілювати зі «Смерчів», – говорить начальник Головного управління Нацполіції у Чернігівській області Володимир Нідзельський.
Спецпризначенець Ігор так згадує події того дня:
– Ми прибули в Киїнку і зайняли свої бойові позиції. Минуло буквально 10 хвилин і почався сильний обстріл системами залпового вогню «Смерч». Пам’ятаю, як глянув на небо і побачив білі смуги. Спочатку подумав, що їх залишив літак, але за мить недалеко від мене в землю полетіли боєприпаси. Навколо лунали сильні вибухи. Я поповз до найближчого будинку, щоб знайти укриття. Один з боєприпасів влучив в сарай поруч зі мною. Полетіли осколки, друзки від дерев’яного сараю. Я отримав поранення, але зміг вибратися сам і допомогти побратимам. На своїх ногах дійшов до автомобіля – його посікло осколками, але він нас вивіз і зараз служить справно. На жаль, у Киїнці ми втратили трьох наших бійців: Дмитра Лук’яненка, Володимира Настича і Дмитра Музирьова.
Героїчно загиблих захисників з РПОП посмертно удостоєно ордена «За мужність» III ступеня. Нещодавно ці державні нагороди вручили родинам поліцейських.
– Володимир Настич завжди був дуже відповідальним і користувався заслуженою повагою серед колег. 28 лютого мало стати останнім робочим днем Володимира перед виходом на пенсію, а виявилося останнім днем його життя… Надзвичайно шкода й зовсім молодих хлопців: Дмитра Музирьова і Дмитра Лук’яненка. Всі троє тепер назавжди бійці нашого підрозділу і назавжди в нашій пам’яті, – говорить Ігор. – Ми готові до будь-якого розвитку подій. Головне – захистити громадян від небезпеки. Для мене особисто, найважче бачити страждання і сльози дітей. Коли росіяни бомбили Чернігів, звісно, найскладніше було дітям і людям похилого віку. Тож я готовий зробити все, аби вберегти їх і захистити від ворога!
–
Джерело: Поліція Чернігівщини
