Наступний тиждень після Трійці в народі називають Русальним. А в селі Морівськ, що на Чернігівщині, цей тиждень з діда-прадіда завершується старовинним обрядом – проводами русалок. Цьогоріч це старовинне дійство відбувалося разом із відомими колективами з Києва та Чернігова, які приїхали його перейняти.
Зелена неділя припадає на 50-й день після Великодня, а на 57- день, який завжди понеділок, у селі Морівськ дівчата плетуть вінки, жінки беруть букетики і йдуть із піснями на кладовище. Це дійство називається проводами Русалок.
«Русальним тиждень називають тому, що існує повір’я: людина, яка помре впродовж тижня, стане русалкою. І це стосується не тільки жінок, а й чоловіків. А людям вони завжди показуються як дівчатка у віночках і в довгих сорочках. І щоб русалки не чіпали живих людей, ми проводжаємо їх на могилки. І ніде в окрузі я такого обряду не зустрічала», – коментує «ЧЕЛАЙН» Валентина Дяченко, директорка Морівського будинку культури. До речі, живе вона в селі 38 років, відколи вийшла заміж.
Зі свого дитинства Валентина Дяченко пам’ятає, як бабуся забороняла в Русальний тиждень ходити на поле, де росте жито чи пшениця, аби русалки не залоскотали. Бо є повір’я, що русалки після Зеленої неділі виходять у поля сушитися. А поле було якраз за городом.
«Моя бабуся розповідала, що бачила русалку. Казала, що сапала картоплю, а русалка у вишитій довгій сорочці збирала волошки на вінок. І не встигла бабуся розігнутися, як русалка зникла. І щоб вони людей не чіпали, їх треба проводжати. Русалку треба провести на кладовище, на місце, де вона похована. І віночки, котрі дівчатка наплели, треба на могилку їм вішати», – розповідає Валентина Дяченко.
.
За спостереженнями місцевих, упродовж багатьох років у селі в Русальний тиждень помирало чимало людей.
«Немає інформації, щоб це було погано, це ніким не доказано. Ніхто не довів, що це погано бути русалкою. Просто незвично. І їх поминають тільки перед Зеленою неділею, в поминальну суботу. Тоді ж поминають нехрещених діток, які померли, утоплеників. Але ж вони все рівно під опікою Бога», – каже Валентина Дяченко.
Також у селі зберігся ще один унікальний обряд: перед Зеленою неділею встановлюють Дівку-купальницю.
«При нашому будинку культури є мінімузей, де зберігається лялька Дівки-купальниці. Ще наші бабусі цю ляльку встановлювали посеред села. І потім цю ляльку передали нам у музей, ми її зробили більш привабливою, вставили лялькове лице. Традиційно ця лялька чіпляється на велику тичку, яка заввишки чотири чи п’ять метрів. І конструкцію закопують посеред села.
По селу в нас тече річка, то цю ляльку встановлюють, аби русалки, які вийшли з води, не чіпали живих людей.
Але тепер багато хлопців у армії, то немає кому закопувати. Тому ми цю ляльку чіпляємо на паркані, аби русалки на неї відволікалися. І після того, коли вже провели русалок, ідемо до клубу й ховаємо цю ляльку. А взагалі вона тиждень стоїть на цій тичці», – пояснює Валентина Дяченко.
Ірина Осташко
Фото – Валентина Дяченко
–
