Сергій Дзюба порушив Кодекс етики українського журналіста

«ПЛАТОН МЕНІ ДРУГ, АЛЕ ІСТИНА ДОРОЖЧА»
(лат. Amicus Plato, sed magis amica veritas), — стверджував давньогрецький філософ Арістотель.
Ця ЗАЯВА далася складно. Вона про колегу. Публікую її, як голова комісії ***

ЗАЯВА
комісії із журналістської етики Чернігівської обласної організації НСЖУ
Комісія розглянула заяву члена НСЖУ Василя Чепурного від 28 лютого 2026 року, (одержали 4 березня), а також завірений підписом автора допис Сергія Павленка від 20 березня. Вони стосуються, за їх словами, свідомого спотворення фактів, вигадки, наклепів у соціальних мережах та публікації їх у газеті «Чернігівщина. Новини і оголошення» №8 (1074) від 19 лютого 2026 року з боку члена Національної спілки журналістів України Сергія Дзюби.
До заяв додаються ксерокопії газети, де Сергій Дзюба працював редактором.
Василь Чепурний просить розглянути дії Сергія Дзюби на відповідність нормам журналістської етики та ухвалити відповідний висновок, долучивши пост Сергія Павленка у мережі Фейсбук на цю тему, відео за 2010 рік за участю Левка Лук’яненка, копії статті газети «Гарт» та інше.
Комісія журналістської етики Чернігівської обласної організації НСЖУ ознайомилася з наданими матеріалами. Комісія виходила з позиції Всеукраїнської громадської організації «Комісії журналістської етики», що все написане журналістом у публічному просторі, в соціальних мережах, як і надруковане, має відповідати єдиному професійному стандарту роботи — Кодексу етики українського журналіста.
Таким чином встановлено, що Сергій Дзюба у матеріалі «Архіви все-таки не горять?» під рубрикою «розслідування» порушив вимоги пункту 6 Кодексу етики українського журналіста, найперший обов’язок якого – повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події.
Натомість Сергій Дзюба називає Чепурного «зрадником», «автором одіозної брехні». Адже вся ситуація з написанням статті Василя Чепурного, яку цитує Дзюба, «Галас Україні не поможе: роздуми після інтерв’ю головою так званої Української Хельсінської Спілки Л.Г.Лук’яненком// Комсомольський гарт. -1989.- №23 (3 червня)». — С 2-3 — перекручена Дзюбою.
Це доводить і відео (представлене Василем Чепурним) зустрічі із Левком Лук’яненком від 24 липня 2010 року, в якому Чепурний і Лук’яненко пояснюють, як і для чого вони перехитрили КДБ та існуючу цензуру і оприлюднили інформацію про Українську Хельсінську Спілку і їх програму : https://www.youtube.com/watch?v=_Ynz5i90QdM . Скорочений варіант відео — https://www.facebook.com/reel/1565303351247304?locale=uk_UA . Про це йдеться і в статті Василя Чепурного у газеті «Гарт» № 34 від 19 серпня 2021 року. Наявні матеріали були широко розповсюджені і С.Дзюба, як журналіст, перед публікацією був зобов’язаний вивчити позицію критикованого ним.
Лише частину вигадок сам Дзюба спростовує у газеті «Чернігівщина: події і факти» № 9 (1075) від 26 лютого 2026 року після позовної заяви Сергія Павленка на адресу редакції з конкретною вказівкою вигадок і неправдивої інформації. Проте своїх вигадок щодо В.Чепурного С.Дзюба так і не спростував.
Також Дзюба порушив вимоги пункту 9 Кодексу етики українського журналіста, що факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного, а також неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.
Не розбираючись в історії і меті написання матеріалу Чепурного 37-річної давності і називаючи його розслідуванням, Дзюба використовує — щодо автора статті принизливу лексику, проявляючи упередженість і необґрунтовані звинувачення «зрадник», «запеклий комуняка», «продажний правдоборець», що не спростовані у «Спростуванні» газети від 26 лютого тощо. Натомість сам автор добирає до себе епітети — «шляхетна і порядна людина» тощо.
Журналіст Дзюба порушив пункт 10 Кодексу етики українського журналіста, що думки об’єктів журналістської критики повинні бути представлені збалансовано. Вони у публікації відсутні, інакше б самих звинувачень на адресу Василя Чепурного і Сергія Павленка не було. Адже ситуація зі статтею про Левка Лук’яненка пояснена публічно і у відео (з посиланням вище), і в газеті «Гарт» №34 (3046) от 19 серпня 2021 та передрукована в Інтернет-виданні Город — https://www.gorod.cn.ua/news/gorod-i-region/132175-nezalezhnist-ne-z-neba-vpala.html?fbclid=IwY2xjawRMl-VleHRuA2FlbQIxMABicmlkETE0d0xKSzNvTmpuRDBGUnFoc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHu1Gskrusi8-I7f2ychemOUUvbNNMlzrmYRtiZn18_DhMUA4CVbvG9x1o9ya_aem_dMII3q9s77DnoQIEhT09Ag
Пункт 12 Кодексу етики українського журналіста Дзюба виконав тільки частково і зняв зі своєї сторінки у мережі Facebook неправдивий матеріал під загрозою судової заяви, але спростування так і не дав.
А «Спростування» в газеті зробив непомітним, немов це частина іншого матеріалу. Він не спростував свої інші вигадки, які порушують норми журналістської етики згідно з пунктом 10, де точки зору опонентів не були представлені.
Сергій Дзюба порушив і вимоги пункту 15 Кодексу етики українського журналіста , що наголошує на необхідності уникати вживання образливих висловів. Натомість його розслідування перемішане такими словами негативної лексики як «зрадник», «запеклий комуняка», «продажний правдоборець» тощо. Це не лише порушення Кодексу етики українського журналіста, а й непрофесійність журналіста.
Пункт 17 Кодексу свідчить, що журналіст не має права використовувати своє службове становище в особистих цілях. І це стосується не лише публікації розслідування, яке суперечить кільком пунктам Кодексу, а й , зокрема, стосується самореклами у згаданому матеріалі, де постійно автор підкреслює, що він «хороша і чесна людина», «шляхетна і порядна людина».
У зазначеному матеріалі Сергій Дзюба постійно ігнорує і пункт 19 Кодексу про свідоме порушення норм журналістської етики, яке має бути абсолютно несумісним з професійною журналістикою.
Міжнародна декларація принципів поведінки, прийнята на ІІ всесвітньому Конгресі Міжнародної федерації журналістів (Бордо, 25-28 квітня 1954 р.) зі змінами на 18 всесвітньому Конгресі МФЖ (Хельсингьор, 2-6 червня 1986 р.), вважає серйозними порушеннями зловмисне введення в оману, наклеп, дифамацію і безпідставні звинувачення.
Сергій Дзюба також порушив пункт 4.2 Статуту НСЖУ, де журналіст зобов’язується дотримуватися вимог законів України, Статуту НСЖУ і Кодексу професійної етики, а також зміцнювати авторитет НСЖУ.
Розглянувши заяву, надані матеріали, включаючи відео, що надійшли, комісія вважає, що Сергій Дзюба порушив норми журналістської етики, порушив право громадськості на отримання правдивої інформації. Його дії не відповідають професійному стандарту журналіста.
Комісія ухвалила рішення, що заява має бути надіслана журналісту, особам, які звернулися із заявами, організації НСЖУ, де перебуває на обліку журналіст, який став об’єктом слухань.
Заява Комісії про публічний осуд розповсюджується у ЗМІ і соціальних мережах без обмеження.
*** ЗАЯВУ підтримали 6 членів Комісї, один-утримався.

Владислав Савенок

Источник: format.cn.ua