За інформацією: Суспільне Чернігів.
ФОТО: колаж Суспільне Чернігів
Цього разу докторка педагогічних наук, професорка кафедри української мови та літератури НУЧК імені Т.Г. Шевченка Ольга Лілік пропонує для ознайомлення працю Євгенії Кузнєцової "Мова-меч. Як говорила радянська імперія", яка фактично є збіркою коротких есе на тему мовної політики СРСР.
У передмові авторка зазначає, що розділи можна читати окремо та в довільному порядку. Загалом у книзі 101 короткі (на дві-три сторінки) розділи, кожен присвячений якійсь мовній темі у радянській імперії. Зокрема авторка висвітлює такі напрями державної мовної політики, як:
- латинізація й кирилізація;
- русифікація й роль північних інтернатів у зросійщенні корінних народів Півночі;
- вплив ідеології на мовознавчі дослідження;
- історія радянської школи перекладу;
- русифікація імен і прізвищ;
- образ українця в гуморі, контрольованому державою;
- роль радіо й телебачення в пропагуванні російської культури.
Авторка пояснює свій задум прагненням дати відповіді на низку складних запитань, які турбують кожного свідомого українця на сучасному етапі: Чому наші стосунки з мовами саме такі? Чому і зараз є люди, яким соромно говорити мовою пращурів? Чому нам буває соромно за рідні діалекти? Чому деякі з нас досі вважають, що мова – це нейтральна річ, не пов’язана з політикою? Чому дехто вважає, що не знати мову власної країни – це нормально? Чому якась мова комусь здається вищою, а якась – нижчою?
Ця праця може стати основою для подальшого ознайомлення з історією й сучасністю мовного питання, адже наприкінці книги Євгенія Кузнєцова подає список джерел.
Євгенія Кузнєцова не закликає озброюватися мовою, як мечем, вона послідовно демонструє, як у Радянському Союзі мечем стала російська. Водночас письменниця підводить нас усіх до висновку, що рідна мова у боротьбі з імперіями має стати щитом.
Книга Євгенії Кузнєцової "Мова-меч. Як говорила радянська імперія" може стати базою, підґрунтям, фундаментом для розуміння явища "русифікації" та остаточного відкидання всього російського.
