Більше 700 загиблих та 40 зниклих безвісти осіб – такими є наразі наслідки тривалих обстрілів і бомбардувань Чернігова російською армією. Про це розповів в інтерв’ю DW мер Чернігова Владислав Атрошенко.
Чернігів – місто, яке з перших днів повномасштабного вторгнення РФ в Україну було під прицільним вогнем російської артилерії та авіації. Тривалі обстріли і бомбардування призвели до масштабних руйнувань і великої кількості жертв – понад 700 загиблих, розповів в інтерв’ю DW міський голова Чернігова Владислав Атрошенко.
DW: Пане Атрошенко, скажіть, будь ласка, яка нині ситуація в Чернігові? Що з інфраструктурою? Чи є світло, вода, зв’язок?
Владислав Атрошенко: Я думаю, що оприлюднення такої інформації може зашкодити місту. Ми це вже проходили: з самого початку військових дій ми намагалися повідомляти людям, де які вузли критичної інфраструктури не працюють, чому не надходить вода в певні мікрорайони, але ми дуже швидко зрозуміли, що таким чином ми даємо ворогу інформацію, практично інструкцію для подальшої руйнації міста. Тому я утримаюся від конкретизації відповіді на це запитання.
Яка нині гуманітарна ситуація в місті? Чи є доступні ліки? Продукти харчування?
У Чернігові надзвичайно складна гуманітарна ситуація. Адже російськими ракетами та авіабомбами повністю зруйнована інфраструктура, тисячі будинків, у місті не ходять гроші, бо бізнес не працює через руйнування, не сплачуються податки, зарплати, лише пенсії нараховуються. В місті безкоштовно роздається гуманітарна допомога… Щодо меддопомоги, то у нас лікарні працювали постійно, за що дуже вдячний лікарям, які лишилися в місті і надавали послуги. У лікарнях зараз немає тепла, вікна забиті фанерою, але лікарі надають першу медичну допомогу і рятують життя. Працюють хірургічні відділення, але є певні обмеження. Наприклад, де є складні операції, для яких бракує інструментів, які складно довозити. Тому ми намагаємося, відразу після того, як людину врятували, але їй потрібна більш серйозна допомога, вивозити до лікарень у Київ. Щодо продуктів харчування, то гуманітарна допомога надається. Можливо, не увесь перелік є, який першочергово потрібен, але базові продукти є: курятина, риба, крупи. Тобто таких випадків, щоб хтось помирав з голоду, у нас немає.
Коли були бомбардування Чернігова, то було знищено практично всі мости і міст, що сполучав Чернігів з Києвом. Чи налагоджений нині транспортний зв’язок зі столицею і чи є можливість для жителів повернутися в місто?
Так, це складно, поїздка до Києва зараз дуже тривала за часом, але така можливість є. Більше інформації не буду озвучувати, оскільки це може шкодити місту. І ще, кожен для себе має сам вирішити, чи повертатися в місто, оскільки зараз перебувати тут – це ризик для життя, але водночас треба й комусь забезпечувати життєдіяльність міста. Війна у нас ще не закінчилася…Закон не забороняє як приїздити, так і виїздити з міста. Але треба враховувати при вирішенні цього питання, що дуже висока вірогідність ракетних ударів, авіаційних бомбардувань, повернення сухопутних частин росіян в напрямку Чернігова і Києва. Це реальна небезпека. Тому, для того, щоб ухвалити рішення, треба враховувати це.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розбиті околиці Чернігова (Відео)
Чернігів за час облоги російською армією потужно обстрілювався з артилерії та літаків, чи можна вже назвати точну кількість жертв цих обстрілів?
Ми точну кількість жертв, мабуть, не встановимо ніколи, бо є велика кількість людей, які безвісти зникли, і ми підозрюємо, що ці люди живцем згоріли в місцях застосування важких авіабомб. У нас є випадки, коли чоловік чекав дружину, яка повинна була вийти з лікарні, він зателефонував їй і сказав, що чекає біля дверей. Через хвилину на це місце впала авіабомба і цю людину ніде не знайшли, навіть решток. Чоловік згорів…Тобто надзвичайно висока температура цих авіабомб, в якій за лічені секунди згоряє все, що може згоріти. Ми бачили це також на пошкоджених автомобілях, де вигоряють повністю всі неметалеві частини, а лишається метал рудого кольору з ознаками дуже високої температури горіння. Таких випадків у нас багато. Окрім того, не всіх людей витягнули ще з-під завалів. Тому остаточна статистика буде пізніше, з врахуванням того, що юридично смерті деяких людей ми не зможемо довести ніколи. Але загальна цифра загиблих в Чернігові перевищує 700 людей.
Є точна цифра тих, хто вважається зниклими безвісти?
Безвісти зниклими вважаються 40 людей.
А що відбувається з тілами загиблих, проводиться судово-медична експертиза? Вони в моргах чи поховані? Чи вже складені списки загиблих?
Для того, щоб їх всіх ідентифікувати, зокрема, тих, особи яких не встановлено, бо лишилися лише рештки, треба зробити забір ДНК у людини, яка шукає. Ми не можемо ідентифікувати заочно. Це дороговартісна експертиза і ми не можемо її провести у Чернігові. Всі тіла зараз поховані, оскільки у нас немає обладнання для довготривалого зберігання тіл. Визначено місце, де вони поховані. Процедурно ми намагатимемося встановити особи. Зрозумійте, у нас морги не розраховані на таку кількість тіл, не було можливості зробити стільки трун. Все це вирішували під час війни. У нас не було стільки теслярів, аби виготовити стільки трун. Ми знайшли людей, але у нас не було електроенергії, у моргах не працювало холодильне обладнання, ми ставили біля моргів рефрижератори.
Чи задіяні у процес огляду та ідентифікації тіл загиблих міжнародні організації, аби документувати й підтверджувати ймовірні злочини російської армії?
Цим займається військова прокуратура, правоохоронці. За цими випадками взагалі окрема процедура, яка перебуває поза функцією міської влади.
Що стосується руйнувань у місті. Чернігів – це одне з міст, де залишилися жахливі руйнування після відступу російської армії. Скажіть, скільки будинків, яка інфраструктура зруйнована? Чи робили якийсь первинний аналіз?
Нам потрібен десь тиждень, щоб зробити грубі підрахунки. Обсяги руйнацій дуже великі. Є видимі руйнації, а є ті, де треба професійна експертиза, зокрема несучих конструкцій будинків, на які падали важкі бомби. Нам також треба проводити експертизу підземних мереж. Ми почали перекладання підземних мереж п’ять років тому і замінювали чавунні мережі на пластикові. Але там де залишилися чавунні, де немає зовнішнього ураження, можуть бути протікання. Тому нам треба закупити спеціальних підземних роботів, за допомогою яких можна буде обстежити комунікації.
Окрім цього, нам потрібна допомога світового експертного середовища, аби оцінка відбувалася швидко, за спрощеними процедурами. Аби після оцінки збитків від воєнних злочинів Росії, всі ці експертні висновки та рахунки збитків були оперативно виставлені російським платникам податків на відшкодування Україні. Для встановлення збитків нам терміново потрібна допомога європейських експертів.
–
