В Україні на законодавчому рівні діє мораторій на підвищення тарифів для населення на газопостачання, централізоване опалення та гаряче водопостачання. Відповідно до чинного законодавства, ця заборона діє протягом усього періоду воєнного стану та ще 6 місяців після його скасування чи завершення.
Важливо розуміти, що холодна вода та електроенергія під цей законодавчий мораторій не підпадають.
Але життя не стоїть на місці і нині дорожчає все. Безумовно, що й старі тарифи на названі послуги вже не відповідають дійсності. Тож не випадково виникають ситуації, що органи місцевого самоврядування розглядають питання підвищення тарифів, ухвалюють рішення, яким має бути економічно обґрунтований тариф. Але наразі населення платить без змін.
Між тим, Україна пообіцяла МВФ скасувати мораторій на підвищення тарифів, який діє від серпня 2022 року. Тож ціни на газ, тепло і гарячу воду можуть зрости раніше, ніж закінчиться війна – уряд уже готує дорожню карту з конкретними строками. Але це поки що лише ймовірне майбутнє.
Нині ж ситуація така, що різницю між заниженими тарифами для населення та реальними економічними витратами теплопостачальних підприємств, згідно із законом, має компенсувати державний бюджет України. На практиці ці кошти виділяють у вигляді спеціальних субвенцій місцевим бюджетам, хоча наявна заборгованість держави перед комунальниками вже перевищує десятки мільярдів гривень.
Органи місцевого самоврядування часто залучають власні ресурси або програми підтримки комунальних підприємств, але через брак коштів у громадах основною вимогою залишається державна субвенція.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Синдром пустих прилавків: чи відчувається дефіцит продуктів у громадах Чернігівщини
Що кажуть фахівці
Фахівці ринку з питань функціонування ринку комунальних послуг солідарні в тому, що наступний опалювальний сезон мине під знаком штучно стримуваних державою цін, але точно подорожчає холодна вода і, можливо, електроенергія.
Є інформація, що в Кабміні розглядали питання підвищення вартості електроенергії на 20% – до 5,5 грн за кВт-год. Але, скоріш за все, влада утримає чинний тариф 4,32 грн/кВт-год до кінця жовтня, проте ближче до зими або одразу після її завершення здорожчання є неминучим. Влада також готує ґрунт, щоб підняти вартість газу для побутових споживачів до 9,5–10 грн за куб. м після завершення опалювального сезону, тобто від травня 2027 року.
А наступного літа прогнозується стрибок тарифів на воду.
Система дотацій на газ і електроенергію для населення допоможе зберегти тарифи незмінними до весни 2027 року, щоб уникнути колапсу невиплат під час морозів.
В Управлінні житлово-комунального господарства Чернігівської ЧМР стосовно нинішньої ситуації довкола тарифів і їхнього ймовірного зростання відповіли, що це питання не їхньої компетенції.
На сьогодні вбачається, що найбільшого удару по гаманцю українця завдасть вартість холодної води. Інші комунальні послуги до кінця весни 2027 року не повинні здорожчати, в зоні ризику лише електрика. Але час дешевих комунальних ресурсів спливає, навіть попри дію воєнного мораторію.
Що означає, коли громада вже зараз затверджує новий тариф
Виникає логічне запитання: якщо через мораторій підвищувати плату за тепло для населення не можна, навіщо міські та селищні ради вже зараз розраховують і затверджують значно вищі – так звані економічно обґрунтовані тарифи?
Тут важливо розрізняти економічно обґрунтовану вартість послуги та тариф, який фактично застосовується до населення.
Наприклад, підприємство може підрахувати, що з урахуванням вартості газу, електроенергії, зарплат, ремонтів, матеріалів та інших витрат фактична собівартість тепла вже значно більша за тариф, за яким сьогодні платять люди. Орган місцевого самоврядування може затвердити цей розрахунок і таким чином офіційно зафіксувати реальну економічну вартість послуги.
Однак це не означає, що наступного місяця населення почне платити за новим тарифом. Поки діє передбачений Законом №2479-IX мораторій, для населення продовжує застосовуватися тариф, який не може бути підвищений.
У результаті виникає різниця. Умовно, якщо економічно обґрунтована вартість гігакалорії становить 4 тисячі гривень, а населення через мораторій платить 2 тисячі, решта 2 тисячі не стають боргом конкретного споживача. Людина їх потім «заднім числом» доплачувати не повинна.
Ця різниця стає фінансовою проблемою підприємства. Її можуть компенсувати за рахунок державних механізмів, коштів місцевого бюджету, програм фінансової підтримки комунального підприємства або інших передбачених законодавством механізмів. Саме тому навколо так званої різниці в тарифах роками накопичуються багатомільярдні борги. За даними Асоціації міст України, на початку 2026 року їхній обсяг оцінювався приблизно у 72 млрд гривень.
Але чи означає сьогоднішнє рішення міської ради, що саме такий тариф автоматично запрацює після війни? Не обов’язково.
Усе залежить від тексту конкретного рішення. Деякі органи місцевого самоврядування прямо прописують, що новий тариф для населення почне застосовуватися після завершення періоду дії законодавчої заборони. В інших випадках для введення нового тарифу в дію знадобиться окреме рішення.
До того ж мораторій за чинним законом завершується не в день завершення воєнного стану, а лише через шість місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.
Є ще один важливий нюанс. Україна вже домовилася з МВФ про підготовку змін до законодавства, які в майбутньому мають дозволити скасувати мораторій та поступово наближати тарифи до економічно обґрунтованого рівня. Тому нинішня схема може бути змінена ще до того, як спливе передбачений чинним законом шестимісячний післявоєнний період, але для цього Верховна Рада повинна змінити закон.
Ірина Осташко
