Андрій Сагайдак, відомий на Чернігівщині та за її межами як засновник Природничого центру «Міжрічинська пуща» і гід у дику природу, рік тому написав статтю про болота Полісся для одного з журналів.
Але обсяг науково-популярної статті не може вмістити всіх цікавих фактів про болота. Тож цьогоріч у видавництві «Віхола» має вийти його книжка на цю тему.
«Текст уже готовий – відредагований, доповнений рисунками, відгуками двох перших читачів-рецензентів і зверстаний, затверджено офіційну назву книжки. Нині ще триває робота над дизайном обкладинки.
Тож у серпні-вересні буду презентувати науково-популярну книжку про болота Полісся», – зазначає Андрій Сагайдак.
Загалом, за його словами, болота – це якраз те, що є тільки в нас, на Поліссі, як у Карпатах – полонини. Це такий характерний ландшафт, якого немає в інших природних зонах. Тож навколо боліт будується головна тема, але водночас розповідатиму і загалом про природу Полісся.
«У книжці буде кілька розділів – спершу про болота взагалі: коли вони з’явилися, що таке болото, що таке торф. І це все супроводжуватимуть різні цікаві факти про так званих болотяних мумій, про віднайдені давні тіла людей, які зберігалися в торфі, або про те, що в болотах у нас дуже високий вміст заліза в воді, і от якраз по Чернігівщині дуже багато сіл з назвами Рудня. То ці назви й пов’язані із залізорудним промислом, болотами, болотяною рудою лімонітом, що в торфі залягає. Раніше її до XVIII століття використовували для того, щоб видобувати залізо. Також буде розповідь про найцікавіші рослини боліт, про тварин і птахів боліт. І далі – про стосунки болота та людини», – розповідає Андрій Сагайдак.
OLYMPUS DIGITAL CAMERA
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чернігівці розповіли, чи люблять спеку та як її переживають
Він каже, що болота та ліси на Поліссі здавна мали велике значення.
«Болота слугували сінокісними угіддями, мисливськими, ще ягоди там збирали. Також є згадки, що саме завдяки болотам наше село пережило Голодомор, бо люди в болотах ловили в’юнів. У болотах люди ховалися під час воєн або кому треба було сховатися від влади в якісь важкі часи, то пересиджували на болотах. Але часи змінюються: колись болота рятували людей, а потім люди в ХХ столітті надто захопилися осушенням боліт. А нині ще додалися глобальні зміни клімату, то нині наші болота під загрозою, і тепер люди пробують відновлювати болота. Тож тепер усе навпаки – люди допомагають болоту. Це відновлення боліт, створення заповідних територій на болотах, бо природа їх створила не просто так. Із боліт наші великі річки витікають, зокрема Дніпро і Десна», – розповів Андрій Сагайдак.
Книжка більше орієнтована не на фахівців чи дуже досвідчених болотознавців, а на екотуристів і аматорів-натуралістів, людей, які люблять гуляти на природі. Для них у книжці ще будуть поради про болотяний туризм і згадки про досвід інших країн, таких як Скандинавія, країни Балтії, де розроблені туристичні маршрути болотами, їхній досвід можна використовувати в наших реаліях. І календар болотяного екотуриста – щодо небезпек, які можуть бути на болотах, як їх уникнути.
Ірина Осташко
Фото – Андрій Сагайдак
–
