Оскільки майбутнє України нерозривно пов’язане з європейською сім’єю, то навіть в умовах війни не припиняється співпраця з сусідами-європейцями, особливо поляками. Нещодавно до такої співпраці долучилися кілька громад Чернігівщини, зокрема Сновська.
«Відбулася зустріч трьох польських ґмін і трьох українських громад. Це Сновська, Тупичівська і Городнянська. Співпраця передбачається в галузі економіки, медицини, освіти, культури та спорту. Поки підписували меморандум про те, що ми готові співпрацювати», – у коментарі для ЧЕline зазначив голова Сновської громади Олександр Медведьов.
Зрозуміло, що надалі розроблятимуть конкретні форми цієї співпраці, обмінюватимуться досвідом. І, звісно, на якість і плідність партнерства впливатиме війна в Україні. Тож, імовірно, втілення в життя багатьох заходів доведеться відкласти на післявоєнний час.
.
Між тим, на Чернігівщині є громади, які вже давно співпрацюють із польськими ґмінами. Серед таких – Менська громада. Про форми співпраці, про досягнення та про плани на майбутнє розповів Юрій Стальниченко, секретар Менської міської ради.
«Менська громада угоди про співпрацю з польськими ґмінами підписала давно. А цієї п’ятниці відбулася зустріч із партнером, із яким сім років дружимо. На сьогодні наші партнери – дві польські ґміни. У 2015 році ми підписали угоду з ґміною Домброва Куявсько-Поморського воєводства, друга ґміна – це Жиракув Підкарпатського воєводства. І якраз у п’ятницю проводили зустріч, щоб обговорити можливості співпраці в умовах війни в Україні, бо візити, масові заходи й культурні нині не на часі, до того ж, немає можливості активно брати участь у таких заходах. Хоча проєкт «Спільна спадщина» був реалізований у межах співробітництва між трьома ґмінами Польщі та чотирма громадами України, якраз із Чернігівщини – це Сосниця, Мена, Плиски, Батурин», – розповів пан Юрій.
Він також зазначив, що ідей стосовно співпраці є багато. Зокрема в онлайн-форматі.
«Крім того, на сьогодні, коли Україна отримала статус кандидата в члени ЄС, нам досвід Польщі буде дуже потрібен, оскільки поляки цей шлях уже проходили. У них якраз розвиток будівництва інфраструктурних об’єктів спостерігався не тоді, коли вони стали членами ЄС, а тоді, коли вони стали кандидатами та почали змінювати підходи до всього», – повідомив секретар Менської міської ради.
Важливо, що від партнерів громада отримувала допомогу.
«Ґміна Жиракув надавала гуманітарну допомогу. Також ця ґміна допомогла не тільки Мені, з якою уклала договір про співпрацю, а спільно з іншими ґмінами формували допомогу Ніжину, Чернігову. Щонайменше по фурі точно.
У ґміні Домброва на останній сесії пан війт сказав, що вони також ухвалили рішення про надання допомоги. Скоріш за все, це буде транспортний засіб. Ще не знаємо який, але після активної евакуації в нашій громаді немає нормальних транспортних засобів, щоб можна було їхати і він не заглух десь дорогою.
Із Менської громади багато людей не виїжджали, але знаю, що в ґміні Жиракува прийняли дітей із Києва. Це діти-спортсмени, якими опікується війт на період війни. Так само були діти в ґміні Домброва. Це звичайні діти із сімей евакуйованих», – пояснив Юрій Стальниченко.
Загалом на сьогодні варіанти співпраці є різні. Безперечно, після перемоги ідей побільшає.
«Зокрема, мовний фестиваль. Він планувався на нинішній рік, але спочатку не відбувся через ковід, а потім через війну. Але впевнені, що після перемоги такий фестиваль організуємо. Також ми запропонували в переддень Троїцького ярмарку провести Фестиваль польської культури. Заплановано приїзд і виступ польського колективу. Потім на наступний день вони зможуть взяти участь у нашому Троїцькому ярмарку. Планується налагодження співпраці з молодіжними організаціями нашої громади і польськими. Вже обговорювали відеоконкурси «Ні війні» чи якісь інші.
Варіантів співпраці дуже багато – це соціальна підтримка, яку можуть і надати, і проконсультувати, як робити. Бо досвід у них шалений.
Серед післявоєнних планів – щоб наші дитячі колективи їздили до них виступати. Скоро літо закінчиться, але, можливо, якісь дитячі табори в них ще будуть для наших дітей. Питання вивчення польської й української мови буде порушуватися», – розказав він.
У Польщі, як у члена ЄС є проєкти, які Євросоюз фінансує в межах різного співробітництва. Так от, Менська громада кілька разів спільно з ґміною Домброва намагалася взяти участь у таких проєктах, робили спільні заявки.
«На жаль, тоді в нас ще мало досвіду було. Але заявки на спільні проєкти у нас були, зокрема спільні фестивалі. Нині в Євросоюзі така практика є, тому спільні заявки ще плануємо формувати.
Можливо, цього тижня відбудеться зустріч із ґміною Жиракува. Хочемо більше поговорити про те, що Україна стала кандидатом до ЄС. Передбачається спілкування між профільними відділами: відділ освіти – з відділом освіти, відділ інвестицій – із відділом інвестицій і так далі. Якраз на цьому досвіді будуватимемо свої програми й проєкти. Це буде для нас корисно. Адже поки радіємо статусу кандидата в ЄС. Але ж маємо розуміти, що вимоги до нас тільки зростатимуть. Тож варто розуміти логіку проєктів, методи обрахунку, подальшого впровадження. Однозначно їхній досвід буде корисний.
Польський народ нас розуміє і вірить, що скоро Україна переможе. Ми самі надихаємося такою підтримкою», – запевнив Юрій Стальниченко.
Ірина Осташко
–
