До 2016 року ні поточний середній, ні капітальний ремонти доріг, у потрібних обсягах, у Чернігові не виконувалися. Шість років тому ситуація змінилися і до оновлення асфальтного покриття органи місцевого самоврядування підійшли системно та комплексно — із заміною підземних комунікацій, новим дорожнім одягом, прокладанням пішохідної частини та формуванням велодоріжок. І так з року в рік, до лютого 2022-го, коли почалася широкомасштабна війна, а всі плани довелося поставити на паузу.
— Треба розуміти, що і фінансів немає, і є більш нагальні потреби. Такі як ремонти будинків, відновлення дахів, скління тощо, також безпекові питання необхідно було у місті вирішувати. Тому, на сьогодні, ми робимо тільки ямковий ремонт та закінчуємо ремонтні роботи, які розпочали минулого року, — розповідає начальник Управління ЖКГ Ярослав Куц.
Роботи у 2022-му фактично зупинилися. Управління ЖКГ Чернігівської міської ради виконало необхідні ямкові ремонти, які спричинені, в більшості випадків, курсуванням важкої техніки та обстрілами, що здійснювали російські військові, в тому числі, і дорожньої інфраструктури. Підрахувати збитки вкрай складно, тому що всі наслідки бойових дій для доріг ми зможемо побачити тільки весною, зауважує Ярослав Куц.
— Основне питання — стан доріг після проходження по ній важкої техніки. Ми розуміємо, що іншого варіанту не було, ми розуміємо, що це так було треба і ми абсолютно до цього нормально ставимось, тому що ніхто на лафетах танки везти не буде. На це не було ні часу, ні сенсу.
Ми побачимо все навесні. Важка техніка, коли йде по асфальту, вона знімає так звану захисну плівку, мілімітровий верхній шар, який не пропускає вологу. Основна проблема будь-якого покриття — вода, мова про нашу кліматичну зону. Тому що як тільки вона потрапляє всередину, то асфальт в морози розширюється і руйнується.
Як приклад того, що могло відбутися з асфальтом, після того як по ньому їздила важка техніка, а російська авіація скидала бомби, внаслідок чого утворювалися вирви глибиною кілька метрів, як це було біля стадіону ім. Гагаріна, наочно демонструє сьогодні стан Красної площі, говорить начальник Управління ЖКГ.
— Площа — як лакмус, щоб розуміти, що зі всіма дорогами відбувається. Сам профіль залишився ідеальний, це є свідченням того, що з основою все добре, як і з нашими дорогами, але там, де ходили танки — там вся плитка в тріщинах.
На асфальті цього явно не видно, але треба розуміти, що з ним відбулася та ж сама історія. Якщо зима буде теплою зі стрибками температури, то покриття буде розриватися.
Ми будемо дивитися на дороги весною і вже ремонтувати відповідно до того стану в якому вона буде.
Широкомасштабне вторгення росії в Україну, без перебільшень, зупинило розвиток Чернігова і знадобиться чимало часу та фінансів, аби вийти на довоєнні темпи.
Немає жодної сфери, якій би не було нанесено російськими військовими руйнувань та пошкоджень. Якщо говорити за вулично-дорожню мережу, то у місті планували її оновити протягом 10 років. Так, за п’ять останніх із загальної кількості покриття, а це 3,5 млн м², було оновлено 1,4 млн м². Коли ці роботи будуть продовжені поки сказати складно.
— Рухалися рік за роком, робили із розрахунку 10% на рік від загальної кількості, для того, аби виконати всі роботи за 10 років. Чому саме 10 років — тому що це гарантійний термін асфальтобетону, після чого він кристалізується, відповідно стає крихким і його потрібно ремонтувати, — розповідає начальник Управління ЖКГ Ярослав Куц. — Виходячи із фінансових можливостей бюджету ми робили і капітальний із заміною основи, так як ми це робили на Київській, Героїв Чорнобиля, і просто знімали верхній шар — проспект Перемоги, Миру, вул. Шевченка і побудували нову дорогу на Шерстянку. Тобто, ми використовували всі варіанти ремонту доріг задля того, аби в місті були ці дороги.
Разом із дорогами у місті з’являлися тротуари з велодоріжками, і обов’язково новим освітленням.
Вибудовувалася нова організація дорожнього руху, яка враховувала автомобільне навантаження на головні дороги — було завдання їх розвантажити, за рахунок, в тому числі, і збільшення пропускної спроможності.
Працювали у Чернігові і над розробкою геоінформаційної системи дорожньо-транспортної інфраструктури. Вона мала забезпечити просторове відображення об’єктів дорожньої інфраструктури. Наприклад, давати відображення дорожньо-транспортного полотна, тротуарів, велодоріжок, дозволяла б аналізувати ситуацію на дорогах та робити стратегічне планування
