Вихід на пенсію – це особливий період у житті українців. Адже ніби з’являється купа вільного часу для різних справ, але здоров’я почасти залишає бажати кращого, то й хатню роботу часом виконувати самотужки не під силу. І що найстрашніше – чимало людей пенсійного віку постають перед проблемою самотності, що й словом перекинутися ні з ким.
У таких ситуаціях на допомогу приходять соціальні працівники. У Менській громаді на початку 2018 року був створений КУ «Менський територіальний центр надання соціальних послуг». Насамперед для того, щоб обслуговувати людей похилого віку та людей з інвалідністю, а також внутрішньо переміщених осіб, які потребують допомоги.
Установа має чотири відділення: соціальної допомоги вдома; денного перебування; організації надання адресної натуральної та грошової допомоги та відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання.
Обід приготують і грубку натоплять
Нині на обліку відділення соціальної допомоги вдома перебувають 570 осіб. До них додому приходять соціальні працівники і надають понад 40 видів соціальних послуг.
«Їжу приготують і грубку затоплять, порядок у домі наведуть, підбілять, продукти куплять, ліки, субсидію оформлять на опалювальний період. Також соцпрацівники допомагають із пранням білизни, консервацією овочів у літньо-осінній період, а також із посадкою та обробітком городів до 2 соток… Тобто роблять те, що просить підопічний», – розповідає Наталія Гончар, директор КУ «Менський територіальний центр надання соціальних послуг» Менської міської ради.
Один соціальний робітник обслуговує в середньому 11 осіб, а за один день надає послуги шістьом підопічним.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Н» замість «У»: навчальні транспортні засоби позначатимуть по-новому
Друга домівка
Часто старенькі та немічні люди, особливо в селах, вже не можуть самі себе обслуговувати. Для такої категорії осіб створене і функціонує відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання в селі Стольне. Для згаданих людей воно, як домівка.
«Наше відділення розраховане на 45 осіб. Воно має просторе приміщення, де люди живуть у кімнатах по четверо. Ми повністю забезпечуємо їх чотириразовим щоденним харчуванням, ліками, одягом, постільною білизною, медичним обслуговуванням. Фактично, люди живуть там, бо більше їм ніде. Також своїми силами і за рахунок коштів місцевого самоврядування робимо ремонти. До повномасштабного вторгнення зробили пожежну сигналізацію.
Підопічні там повністю забезпечені засобами реабілітації – палицями, милицями, інвалідними візками», – зазначає Наталія Гончар.
Задля економії природного газу та зменшення витрат на опалення у відділенні встановлено твердопаливний піролізний котел, який працює на дровах і повністю замінив газову котельню. При цьому значно зменшилися витрати на опалення та його експлуатацію і покращився температурний режим: у приміщенні (тепер 20-23 градуси). Також це дає можливість самостійно розпочати та закінчити опалювальний сезон, що значно покращує комфортність перебування підопічних у відділенні.
У відділенні працює медична сестра, яка доглядає за підопічними та видає ліки за призначенням лікаря. Укладені декларації з сімейним лікарем, який двічі на місяць або частіше, за потреби, приїздить до відділення для огляду мешканців. Якщо є необхідність, хворих доставляють до медичних закладів району й області.
Допомагають швачки, ремонтники і перукар
Ще одне відділення територіального центру – цевідділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги.Для кращого обслуговування підопічних і збільшення кількості та якості наданих послуг у відділені є трактор, плуг, борона, електропила, дві бензопили та дві мотокоси.
У відділенні працюють дві швачки – одна в Мені, працює на ставку, друга на 0,5 посади в смт Макошине. Також є робітник із ремонту взуття, електрик, перукар, тракторист, троє робітників, які спеціалізуються на обслуговуванні та ремонті будинків.
Відділення надає послуги з виконання нескладних ремонтів у житлових і підсобних приміщеннях. Також ремонтують огорожі, розпилюють дрова, обрізають дерева та кущі, обкошують садиби тощо. Надають послуги з перевезення вантажів та оранки городів. Обладнані кабінети швачки, перукаря, медичної сестри та робітника з ремонту взуття, психолога. І вже кілька років функціонує соціальна пральня.
Дозвілля і вдосконалення
Для людей старшого віку особливого сенсу набуває спілкування. Його і не тільки підопічні Менського терцентру можуть отримати у відділенні денного перебування.
«Тут переважно займаємося організацією дозвілля та змістовного відпочинку і створюємо умови для саморозвитку наших підопічних. У нас облаштована тренажерна зала, також можна зайнятися оздоровчо-лікувальною фізкультурою. Заняття відбуваються двічі на тиждень. І двічі на тиждень у нас також є послуга скандинавської ходи. До речі, люди, які займаються всіма цими активностями, не люблять називати себе людьми похилого віку.
Також проводимо арттерапію, кінотерапію, влаштовуємо зустрічі з цікавими людьми, навчаємо комп’ютерної грамотності», – розповіла Наталія Гончар.
Нині набралися три групи по 15 осіб, які прагнуть до вдосконалення. Щоправда, склад груп може змінюватися.
«Ми влаштовуємо різні конкурси. Зокрема, на Масляну – це завжди конкурс: хто спече найсмачніший млинчик. Адже людям треба якось відволікатися. Особливо нині, під час воєнного стану . Дуже багато в кого діти повиїжджали за кордон. Тож наші зустрічі – це й своєрідна психологічна підтримка. Бо люди приходять, спілкуються, діляться своїми переживаннями. І важливо, що вони не залишаються на самоті зі своїми думками. Ми також запрошуємо й психологічну підтримку. Адже нині важко всім і ми це чудово розуміємо. Ми намагаємося якомога більше надавати таких послуг, щоб люди просто приходили. Навіть якщо вони просто плетуть килимки для військових або шкарпетки, то прагнемо, щоб під час роботи люди спілкувалися одне з одним. Бо нині спілкування дуже потрібне, закриватися в собі – не можна. І це важливо не лише для людей похилого віку, а й для всіх нас», – переконана директор КУ «Менський територіальний центр надання соціальних послуг».
Також при терцентрі є пункт надання в тимчасове користування засобів реабілітації. Це також дуже потрібна послуга для людей похилого віку, які не мають групи інвалідності, але за станом здоров’я мають потребу в милицях, палицях, візках чи ходунках. За потреби, їх можна взяти у безкоштовне користування, а потім повернути.
–
Ірина Осташко
Фото – КУ «Менський територіальний центр надання соціальних послуг»
