Населені пункти Чернігівщини, які постраждали від ворожої навали, потроху оговтуються, до них повертаються люди, тут починає вирувати життя. Серед таких – і Ніжинська громада, де крок за кроком втілюють у життя плани, пов’язані з майбутнім. Про те, як і чим нині живе Ніжинська громада – в інтерв’ю з її очільником Олександром Кодолою.
Пане Олександре, які завдання та виклики вважаєте першочерговими?
Насамперед працюємо над відновленням пошкоджених будівель, оскільки в нас багато пошкодженого комунального майна. Це школа, садочок, спортивний заклад, медична амбулаторія, котельня, 25 багатоповерхівок. Наразі своїми силами намагаємося їх відновити, поремонтувати. Я ставлю завдання всім комунальним службам, щоб за літо максимально відновили всі ці будівлі, щоб до осінньо-зимового періоду вони були готові. Тож на всі роботи в нас є три місяці літа.
Нині в Ніжині відбувається впорядкування укриттів. Розкажіть про цю роботу докладніше.
Колективно працюємо над приведенням у порядок укриттів – бомбосховищ. Наскільки мені відомо, Ніжин – перше місто на Чернігівщині, в якому ще кілька тижнів тому розпочали цю роботу. Далі ініціативу підхопили Прилуки.
Я ставлю завдання, щоби всі укриття були придатними для експлуатації. Щоб у разі тривог чи сирен люди могли перечекати небезпеку в більш-менш комфортних умовах. Ситуація така: укриття в закладах освіти – в кращому стані, оскільки колективи шкіл їх підтримували. Складніше з тими укриттями, що під багатоповерховими будинками, зокрема п’ятиповерхівками, хрущовками, сталінками. На жаль, їхній стан дуже плачевний, бо люди за десятки років перетворили підвали на смітники. Або є багато випадків, коли укриття упродовж останніх 10 років знімалися з обліку і ставали якимись комерційними об’єктами, магазинами чи кафе. Тому в нас великий обсяг роботи із впорядкування укриттів.
Народна мудрість вчить готувати сани влітку… Про старт опалювального сезону вже задумуєтеся?
Не лише задумуємося, підготовка до нового опалювального сезону розпочалася. Треба розуміти, що зима буде складною. У нас і раніше були непрості початки опалювального сезону. А цьогоріч є великі ризики, що ворог може вчиняти якісь диверсії. Тому максимально уважно треба приділити увагу підготовці до опалювального сезону. Якщо йдеться про твердопаливні котельні, то треба максимально вже зараз проводити заготівлю деревини, пелет тощо. Якщо йдеться про газові котельні, то так само треба розуміти, що на сьогодні можемо сподіватися тільки на газ власного видобутку, тобто той, який видобувають у нашій державі. До речі, держава ставить завдання максимально мінімізувати об’єми газу на наступний опалювальний сезон. Тож дивимося, де можна скоротити таке споживання, де щось утеплити чи зекономити. Тобто у сфері житлово-комунального господарства в нас також великий обсяг роботи.
.
Яка ситуація з бюджетом? Чи на все вистачає грошей?
Ситуація складна. Насамперед через те, що ми були в зоні бойових дій. Багато бізнесів зупинили свою роботу, хтось виїхав, хтось іще не відновив діяльність. Також держава скасувала низку податків для бізнесу. І за попередніми оцінками, понад 100 мільйонів гривень ми недоотримаємо цього бюджетного року. Це значні кошти для нашого міста. Тому, безперечно, через це в нас є багато різних проблем і питань. Зокрема компенсація різниці в тарифах. Це те, що держава перекладає на органи місцевого самоврядування. На сьогодні ми не маємо можливості оплатити таку компенсацію Тільки за попередній опалювальний період 23 мільйони гривень ми повинні сплатити теплогенеруючій компанії. Тому я і на раді територіальних громад області, скликаній у Чернігові минулої п’ятниці, порушував питання, щоб держава все-таки справедливо на наступний опалювальний сезон визначила, хто і за що має відповідати. Це обов’язок все-таки держави.
У Ніжині буде збережена мережа освітніх закладів чи варто очікувати на оптимізацію?
Ми ще в січні цього року, до початку воєнних дій, ухвалили рішення про оптимізацію освітньої мережі та скоротили дві школи. Тож перший крок було зроблено ще в січні. І це логічно. Бо наша мережа навчальних закладів і 20 років тому налічувала 17 шкіл, і нині – 17 шкіл. І ми дві найменші школи, де по сто учнів, скоротили. До того ж, поруч із цими навчальними закладами є інші школи, до яких діти можуть ходити. Звісно, всім вчителям запропоновані альтернативні місця роботи – комусь у садочок, комусь – у школу. На 90% усі вчителі будуть працевлаштовані, звісно, хто хоче продовжувати працювати.
За словами Олександра Кодоли, нині в громаді, дякуючи Богу і Збройним Силам України, ситуація спокійна, працюють у штатному режимі.
«Дай Бог, щоб так воно було й надалі. Ми працюємо всією нашою громадою на нашу Перемогу», – зазначає голова громади.
Спілкувалась Ірина Осташко
