Міський голова прикордонного Чернігова Владислав Атрошенко розраховує на те, що сьогоднішня ситуація з накопиченням військових сил Росії біля українських кордонів усе-таки не виллється у сценарій вторгнення. На його думку, вірогідність гіршого сценарію сьогодні – до 10%. Міський голова публічно поділився аргументами і своїми висновками про це 15 лютого на розширеній нараді в муніципалітеті. Саме такі розрахунки та висновки, зроблені на основі аналізу всіх доступних йому фактів, міський голова кладе в основу першочергових завдань, які ставить сьогодні перед підлеглими.
Аргументи на користь таких висновків наступні. Збройні сили РФ, згідно з указом Путіна 17 року складають мільйон дев’ятсот дві з лишнім тисячі особового складу. На сьогодні за даними супутників багатьох країн [близько до кордону України] знаходяться 120-130 тисяч російських військовослужбовців. Для вторгнення на серйозному рівні цієї чисельності все-таки недостатньо. Тим більше, що вона розосереджена на сотні кілометрів. Тобто відбувається саме залякування і психологічний тиск, зазначив міський голова.
Чому це стало можливим?
На його думку, вразливість України до такого психологічного тиску і з боку Росії, і з боку багатьох країн спричинена проявами Україною слабкості в минулі роки. Зокрема, в 2003 році, коли підписавши угоду про СОТ ми фактично втратили економічну суверенність. Після подібних рішень політично відступати назад дуже складно, а економічно Україна почала втрачати. З втратою економіки ми поступово втрачаємо, фактично втратили й політичну суверенність, зауважив міський голова. Тож тепер порятунок країни полягає не тільки у її військовому захисті, а й в економічному зміцненні.
— Я вважаю, що останні події зайвий раз підкреслюють: по-перше, до влади повинні приходити професійні люди. Ніякого дива не треба чекати від непрофесіоналів, які приходять очолювати лікарню, колгосп, будь-що. Тим більше, якщо непрофесіонали очолять країну. Ніякого чуда не відбудеться. Другий висновок, який треба зробити: подивитися на наших партнерів. Коли риторика – одна, а економічні дії – абсолютно інші, то і нам вже пора робити якісь висновки й коригувати трошки риторику та свої економічні дії. Сформувати треба сильну економіку, якою конкурувати на світових ринках. А ми, навпаки, відкрили ринки, втратили економіку, – підкреслив Атрошенко.
У Чернігові готуватимуть «партизанів»
Міський голова орієнтував підлеглих на те, що військова загроза — не назавжди, рано чи пізно вона до певної міри спаде. Але готувати територіальну оборону, проводити навчання з цивільним населенням необхідно буде все одно. Тому що це завдання, в яких для реального результату потрібно не по одному року системної роботи. «Хочеш миру – готуйся до війни».
На особисту думку Владислава Атрошенка, обговорювати чинний закон про національний спротив, яким би недосконалим він не був, зараз не на часі. Робити висновки і коригувати його під наявний досвід треба буде поступово в майбутньому. А зараз – робити те що можливо в існуючих умовах.
— Що ми можемо зробити для того, щоби було максимально ефективно в межах повноважень і відповідно до поточної ситуації? Судячи по суспільним настроям, є досить велика кількість людей, яка з різних підстав не хоче нікуди записуватися. Ні на які контракти, передбачені законом про територіальну оборону. Одна з підстав – не довіряють ці люди державі. Тому, куди ці списки потім будуть передаватися, хто цими списками буде користуватися. Я вважаю, що за цих обставин треба паралельно і проводити роз’яснювальну роботу в межах наших інформаційних можливостей, і максимально, відповідно до поточної ситуації, зосередитися на збільшенні спис очного складу так званих «партизанів». Це потенційні учасники національного спротиву, але які не хочуть ніяких контрактів. Я вважаю, що відповідно до поточної ситуації і реальних настроїв нам треба зосередитися на цій групі. Хоч якщо є бажаючі на контрактну основу – то є закон, є можливість, — Владислав Атрошенко.
За словами міського голови, план стосовно інструкторів, стосовно підготовки людей, які виявили бажання записатися до загонів територіальної оборони, на сьогодні поступово виконується. Організаційних та інших питань при цьому дуже багато. Але ними реально треба займатися, напрацьовувати і т. д.
Багато і депутатів ставлять питання щодо бомбосховищ. Очільник міста зазначив: у часи, коли радянська влада 70 років тому їх будувала, вони задумувалися тільки для працівників критичної інфраструктури. Тобто навіть якщо вони всі будуть ідеально доведені до ладу – вони сьогодні вмістять лише 6,5 — 7% населення. Місто має право витрачати бюджетні кошти тільки на ті сховища, які належать до його комунального майна. Зараз це планово проводиться.
«Нічого не втрачено. Навпаки, це дуже корисний досвід»
Поточна ситуація для нас повинна бути зайвим чинником самодисципліни і самоповаги, звернувся очільник міста до підлеглих.
На рівні міста, крім питань територіальної оборони і питань поточних, усі повинні ще більш серйозно ставитися до житлово-комунального господарства, проектних робіт, всіх тендерних і будь-яких процедур. КП «Зеленбуд» навесні має висадити хай не «мільярд дерев», але 300-400 – обов’язково. ЖЕКи мають якісно виконувати всі планові роботи, постійно проводити обхід території, спілкуватися з мешканцями.
Так само бажано було би кожному якісно зайнятися своєю справою й на рівні держави:
— Загальна ситуація залежить, і на майбутнє ще більше буде залежати, від прагматизму в наших реальних вчинках. Від того, щоб ми зробили висновки і крок за кроком виходили з тієї ситуації, де втрачено майже все на сьогоднішній день. Втрачені державні інституції, втрачені будь-який порядок і злагодженість у системі виконавчої влади держави, втрачений економічний потенціал, цілі галузі. Ситуація насправді вкрай серйозна. Але при тому потенціалі, який ще лишається в України – повернути цей потенціал і сформувати потужну суверенну країну – справа реальна. Тренд буде, якщо діяти послідовно і за зрозумілими суспільству, бізнесу і політикуму алгоритмами. Через 2-3 роки буде зрозумілий тренд, через 10 років — можна досягати ВВП принаймні у два рази більшого ніж сьогодні. З відповідними наслідками і в доходах людей, і в податках, і всьому іншому. Тому – нічого не втрачено. Навпаки, це дуже корисний досвід. З тверезою головою треба дивитися і всі події оцінити, — переконаний Владислав Атрошенко.
