Останнім часом тільки й розмов, що в різних куточках Чернігівщині висихають водойми та падає рівень води в колодязях. Тож твердження, що весна – час традиційних водопіль, цьогоріч не відповідає дійсності.
Відомо також і те, що рекордно обміліла головна сіверська водна артерія – річка Десна. Про причини цього, а також можливі способи запобігання майбутній природній катастрофі журналіст розпитав знаного чернігівського еколога Юрія Карпенка. До речі, фахівець підтвердив, що рівень води в Десні дійсно серйозно впав.
«Якщо говорити про рівень падіння води, то на вчорашній день ми маємо 145 сантиметрів над рівнем моря. А середньорічний показник має бути понад 600 сантиметрів над рівнем моря. Тобто фактично ми маємо в 4 рази менші показники водності Десни навесні», – каже еколог.
Причини такої невеселої ситуації Юрій Карпенко вбачає в природних і антропогенних чинниках.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Десна зникає: чернігівські екологи б’ють на сполох (Відео)
«Із боку природи – це зменшена кількість опадів, відсутність снігового покриву взимку, маловодність і малоопадність наприкінці осені та на початку весни. Зменшення водності приток Десни – Снову, Сейму, Убіді й інших річок. Також фактором впливу є й те, що рівень ґрунтових і підземних вод значно падає. Ці природні процеси пов’язані з кліматичними та гідрологічними чинниками.
Щодо людського впливу, то це збільшення використання деснянської води в межах господарювання, розорювання заплав, замулення і засмічення берегів Десни, нечищення русел, захаращення їх поваленими деревами», – переконаний еколог.
Проте навіть у такій ситуації, якщо діяти з розумом, красуню Десну ще можна зберегти.
«Людям треба економити деснянську й іншу воду. Ми ж не зможемо перетворити Десну на каскад водосховищ або подавати підземну воду для поверхневих річок.
Захисний вплив людини може бути прямим і опосередкованим. Прямий – дотримання водного природоохоронного законодавства, зменшення антропогенного тиску. А непрямий вплив – це дії, що пов’язані зі збільшенням водності. Це зменшення захаращуваності, висаджування рослин, які є фіто меліораторами, – це верба, тополя, осика, вільха. Тобто рослин, які піднімають і тримають воду. Також треба дбати про збереження заплави у вигляді луків і пасовищ, де площі не розорюватимуть і не забудовуватимуть», – зазначив чоловік.
Свою справу має зробити і природа.
«Чекати, що збільшиться кількість опадів, що природа буде повторювати свою циклічність і загальний кліматичний баланс буде зрегульований», – сказав Юрій Карпенко.
–
Источник: Челайн
