Час від часу в Чернігові обговорюють тему руйнування старої дерев’яної забудови, що зазвичай зникає тихо й не одразу помітно. Така сумна доля спіткала й будиночок на вулиці Гоголя.
Увагу на будівлю, яка доживає свої останні дні, звернув чернігівець Максим Блакитний, кандидат історичних наук.
«Вулиця Гоголя, як і вулиця Котляревського, з’явилася на початку ХХ століття, саме тоді забудовувалася такими будинками. Йдеться про будиночок, скоріш за все, кінця ХІХ – початку ХХ сторіччя. Він дерев’яний і одноповерховий. Збудований на цегляному фундаменті. Приблизно 20 років, якщо не більше, він стояв пусткою і навіть частково був пошкоджений останні 15 років. Нині ж відбуваються кроки стосовно його знесення. Можливо, територію, на якій він знаходиться, хтось купив і розчищає майданчик», – у коментарі для «ЧЕЛАЙН» зазначив Максим Блакитний.
На його думку, така ситуація відбувається через поступові кроки суспільства в бік урбанізації. До того ж, змінюються підходи будівничі стосовно того, що, як і з чого будувати.
«Відповідно, дерев’яна забудова в своїх історичних реаліях, наприкінці ХІХ – на початку ХХ сторіччя, була потрібна. Але вже за радянських часів ситуація змінилася, бо почалося тяжіння до висотних будинків, особливо в центральній частині міста. І таку забудову зносили. Оскільки на місці трьох-чотирьох дерев’яних будинків, у яких жили 3-4 родини, можна збудувати багатоповерхівку та заселити десятки родин», – розповів кандидат історичних наук.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Hata.village: на Чернігівщині можна відпочити в такій хаті, як у дитинстві в бабусі (Фото)
До речі, згаданий будинок на вулиці Гоголя, за словами Максима Блакитного, жодного охоронного статусу не мав. Але в будь-якому випадку історик вважає корисними наукові зустрічі, конференції чи круглі столи, на яких йдеться про необхідність збереження старої забудови.
«Було б добре хоча б частину цієї забудови зберегти. Наприклад, у центрі міста, щоб мати наочність, якою була наша історія. Хоча б одну чи дві такі вулиці мати. Звісно, це, можливо, має відбуватися в межах якоїсь міської програми, а може, й на державному рівні. Щоб зберегти хоча б фасадну частину будівель, які несуть на собі відбиток епохи. І це було б добре для нашого туристичного й екскурсійного потенціалу. Бо інакше воно тихенько й непомітно зникає», – наголосив історик.
Світлини майже зруйнованого будинку він зробив минулого тижня. Каже, що на той час від будинку залишилося усього 20%, а може й менше.
«Розбирають його. І там навіть стара цегла в купку складена. До речі, стара цегла сама по собі недешева, бо це антикварний будівельний матеріал, який має свою ціну», – пояснив Максим Блакитний.
–
Ірина Осташко
Фото – Максим Блакитний
