Так сталось, що в його багатодітній родині з п’яти дітей — двоє, у тому числі й він після перенесеної скарлатини під час її епідемії на початку ХХ століття, втратили слух та мову. Проте свої емоції та відчуття світу хлопчик почав змальовувати, причому з раннього дитинства. Мова про українського художника, декоратора, народного художника України Олександра Ферапонтовича Саєнка, уродженця міста Борзна (Чернігівщина). Спочатку він просто малював, часто буваючи у школі садівництва у Борзні, першим керівником якої був його батько – Ферапонт Петрович. Далі – отримав першу освіту у спеціальному училищі для глухонімих у Петербурзі, продовжив навчання у художніх школах та інститутах у Борзні, Миргороді, Києві.
Працював у техніці інкрустації соломою, художнього текстилю (робив килими, гобелени), декору тканин, зокрема вибійки. Також займався розробкою інтер’єрів приміщень, створював малюнки меблів, працював з керамікою. Є у його доробку й живопис та графічні твори.
Олександр Саєнко – основоположник роду художників у трьох поколіннях. Його дочка – Ніна Саєнко, — також відома українська художниця мистецтвознавиця, музеєзнавиця, публіцистка, членкиня Національної спілки художників України, Національної спілки майстрів народного мистецтва України, Європейської текстильної асоціації/ETN, заслужена діячка мистецтв України. Як і батько, створює мозаїки з соломи, килими, гобелени, вибійки та ін. Його онука — Леся Майданець-Саєнко також продовжує шлях дідуся та матері.
Олександр Саєнко був ініціатором створення музею історії Борзнянського сільськогосподарського технікуму (нині – агроколедж), який був відкритий у 1964 р. Він розміщувався в двох кімнатах, куди художник передав ряд власних мистецьких творів, матеріали про перебування Шевченка на Борзнянщині, значну частину своєї колекції народного мистецтва. Але цей музей проіснував недовго – потрібні були кімнати для навчання студентів.
Мрію про відкриття музею в рідному місті втілила в життя його донька, Ніна Саєнко. У 1996 р. у його родинній садибі у Борзні створено Борзнянський художньо-меморіальний музей «Садиба народного художника України О. Саєнка» (філія Чернігівського обласного художнього музею ім. Г.Галагана).
В основі колекції: картини, композиції, високохудожні предмети побуту, меблі з соломи та ін. Також його твори зберігаються в Національному музеї декоративного мистецтва України, Національному музеї Т. Шевченка, Національному художньому музеї України, Національному музеї народної архітектури та побуту України, Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (усі у Києві), Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному (Полтавська обл.), Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» (Київська обл.), Львівській галереї мистецтв, Державному музеї Т. Шевченка (м. Канів Черкаської обл.), Музеї мистецтв Прикарпаття (Івано-Франківськ), Сумському, Харківському, Черкаському, Чернігівському, Хмельницькому художніх музеях, Історико-меморіальному музеї-заповіднику П. Куліша «Ганнина Пустинь» (с. Оленівка Чернігівської обл.), Чернігівському історичному музеї, Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику М. Коцюбинського, Канадсько-українській мистецькій фундації (Торонто).
Помер Олександр Ферапонтович Саєнко у Києві у 1985 році,там і похований.
До 100-річчя з дня народження О.Ф. Саєнка за ухвалою та участю ЮНЕСКО його ім’я було занесено до списку видатних діячів культури світу.
Джерело: https://chernihivregion.travel
Фото з Мережі
–
