У Городні залишились лічені дні до старту другого сезону безкоштовних курсів з української мови. За те, щоб вони були, вже другий рік вболіває Олена Шитюк, колишня вчителька зарубіжної літератури і російської мови, яка зі здобуттям Україною незалежності захопилася українською літературою.
«Поставила собі завдання вивчити сучасну літературу та повторити класичну. І для себе зробила дуже багато відкриттів. Я їжджу по книжкових форумах, двічі була у Львові, цьогоріч завітала на Книжковий Арсенал, отримала величезне задоволення, накупила літератури. А ще я щаслива бабуся, маю чотирьох онуків, двоє з них – у Києві, а двоє – в Німеччині. Я – людина активна, і намагаюся всюди встигнути, і справу з безкоштовними курсами української мови продовжуватиму», – у коментарі для ЧЕline розповіла Олена Шитюк.
За її словами, мережа безкоштовних курсів української мови в обласних центрах України діє з 2012 року. А ось серед невеликих міст Городня на Чернігівщині, ймовірно, є першою, де реалізується така ініціатива.
«Я ідентифікую себе українкою. А Городня в нас дуже російськомовна. Не секрет, що чимало вчителів використовують українську тільки на уроках, а на перервах переходять на російську. Я знаю це не з чуток, бо сама працювала в школі. Від такої ситуації насправді дуже боляче. Але не хочеться жорсткої українізації. Я за лагідну українізацію, щоб люди самоідентифікувалися, поступово приходили до української. Поступи в цьому питанні є. У нас українська церква відкрилася, то чимало людей перейшли туди, хоча вони й російськомовні. Але ж внутрішнє відчуття своєї ідентичності пробуджується. Щоправда, відбувається це дуже повільно», – розповіла пані Олена.
Намір відкрити безкоштовні курси української мови в Городні з’явився після того, як Олена Шитюк побувала на таких курсах у Чернігові і познайомилася із Людмилою Зіневич, кандидаткою філологічних наук, директоркою Чернігівської міської централізованої бібліотечної системи. Саме вона і надихнула Олену Шитюк на цю справу.
«Я зрозуміла, що це для мене посильне, що зможу. Щоправда, треба трохи довчитися і постійно кожного дня вдосконалюватися, заглядати в словник, працювати над наголосами. Нові знання здобувала самостійно, курсів жодних не закінчувала, і нині дуже прискіпливо працюю над своїм мовленням, своїми знаннями з української мови», – зізнається жінка.
.
Так курси у Городні і з’явилися. Спочатку організаційні моменти йшли дуже гладко. Попередня директорка бібліотеки не надто сприяла в цьому питанні. А кращого приміщення для розміщення курсів годі було й шукати. Відмовка була, що ніхто туди не ходитиме.
«А торік, коли 16 січня запрацював Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», я вирішила діяти. Цього разу поталанило, тим паче, що у бібліотеці змінилася директорка, яка поставилася до ситуації з розумінням. І зрештою курси запрацювали. Так ми пропрацювали до кінця сезону. Весь цей час мене підтримувала і надихала Людмила Зіневич.
Взагалі ходило на курси мало людей – по п’ятеро, по восьмеро. На перше заняття, мабуть, слухачів десятеро зібралися. А потім уже менше приходило. Бо одні вважають, що добре знають мову і знання свої не треба вдосконалювати, а дехто ніяк не наважиться прийти.
Приємно, що зустріла ентузіастів, таких, як сама. Причому це не вчителі. Вони кажуть, що у них і так роботи багато. Адже проєкт наш суто на волонтерських засадах», – розповіла Олена Шитюк.
Аби зацікавити людей, навіть поїздку до Канева організували. Відгукнулися багато охочих. А сама поїздка виявилася вдалою та цікавою. Тож Олена Шитюк сподівається, що в новому сезоні слухачів на курсах додасться.
.
«Оголошення про цьогорічний набір слухачів уже є. Розпочнемо роботу вже після Дня Городні, що припадає на 18 вересня. Ентузіазм у мене не пропав. Наші слухачі – люди різні: пенсіонери, молодь, школярі. І в кожного своя мотивація.
Лекцій у нас практично немає, є невеличкі такі сторінки-повідомлення. Робимо акцент на практичному застосуванні мови. Наприклад, як привітатися українською. Вправляємося в наголосах, граматиці, вивчаємо лексичні теми.
Це не нудно і цікаво. Тим паче, слухачів небагато, є можливість приділити увагу кожному, кожному дати слово», – повідомила пані Олена.
Вивчають на курсах і літературу. Є задум залучати слухачів до читання напам’ять і виразного читання.
«Під час поїздки до Канева згадували Тараса Шевченка. То тепер хочу дати таке завдання – вивчити якийсь новий вірш Кобзаря. Не з пізнаваних і хрестоматійних, а щось відкрити для себе нове», – ділиться задумами пані Олена.
До речі, в новому сезоні курсів передбачені й цікавинки. Це зустрічі з цікавими людьми, зокрема письменниками та поетами.
Ірина Осташко
–
