За інформацією: Суспільне Чернігів.
Зустріч президента України Володимира Зеленського із представниками територіальних громад Київської та Чернігівської областей у Славутичі 21 травня 2026 року. Telegram/V_Zelenskiy_official
Трохи гумористично, заспокійливо, по-сімейному та із залученням профільних міністрів для розв'язання проблем у громадах. Так голови громад із Чернігівщини, яких запросили, охарактеризували зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. Вона відбулася 21 травня у Славутичі. Наприклад, голова Добрянської громади Світлана Бицько озвучила проблему з оповіщенням про повітряну тривогу. Та навела приклад, що російські "Ланцети" атакували залізницю в їхній громаді, а сигнал оповіщення про небезпеку надійшов пізніше. Це пов'язано з близькістю громади до білоруського кордону. На що Зеленський, у своїй звичній манері, переадресував це питання міністру оборони Михайлу Федорову: "Міш, щодо «Ланцетів» і прильотів, ну ти чув, я думаю, запитання". Звісно, це питання обіцяли "швидко розібрати" та подивитися на радарне поле, щоб збільшити кількість специфічних РЛС на цьому напрямку.
Загалом у зустрічі брали участь до сорока представників територіальних громад Київської та Чернігівської областей. Її тривалість, як кажуть наші співрозмовники, була не більша за півтори години. "Це був не офіціоз, це було концептуально", — задоволена зустріччю із Зеленським голова Тупичівської громади Лариса Шовкова.
У режимі онлайн на зустрічі були присутні: прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль, віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, міністр оборони Михайло Федоров, міністр фінансів Сергій Марченко і тимчасовий виконувач обов’язків міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.
У порядку денному — ремонт доріг, збільшення кількості військ на північному напрямку, будівництво фортифікаційних споруд і посилення засобів протиповітряної оборони для захисту кордону від загрози з боку Білорусі та Брянської області РФ.
Ця зустріч відбулася на тлі неодноразових заяв самого Володимира Зеленського про плани Росії втягнути Білорусь у війну та почати наступ із півночі, зокрема на Чернігівському напрямку.
Чернігівщину на цій події представляли керівники шести прикордонних громад. Про те, що вони запитували у президента, які завдання їм поставили та загалом про обстановку на цій зустрічі у зв'язку з імовірним наступом РФ на півночі України — читайте далі у матеріалі.
Поставили запитання — президент відповідає
Один із тих, хто ставив президенту запитання на цій зустрічі, — голова Городнянської громади Андрій Богдан. Це єдина громада в Україні, яка одночасно межує з Росією та Білоруссю. Також вона перебуває у зоні, де можливі бойові дії. Богдан так охарактеризував зустріч: поставили запитання — президент відповідає.
"Підключав когось, хто відповідає за це, додавали пояснення. Я запитував про дороги. Сили, які є на кордоні, до них ніхто не їздить. Дорожники то латають, але… А це — шляхи евакуації, допомоги людям, якщо, не дай Боже, щось станеться, медична допомога. Я просив зробити їх проїзними, і Зеленський одразу вийшов на Кулебу, який був присутній онлайн, і пообіцяв виділити гроші. Усім 50/50 на місцеву дорогу, а прифронтовим громадам — 10/90. Це нормальні умови для того, щоб зробити. Будемо сподіватися. А прем'єрка сказала, що гроші будуть на початку червня 2026 року".
Голова Городнянської громади Андрій Богдан на зустрічі з президентом України 21 травня 2026 року у Славутичі. Telegram/chernigivskaODA
Щодо можливого наступу з боку Білорусі, про який президент почав заявляти публічно з квітня 2026 року, Богдан каже, що чіткого посилу не було.
"Він сказав, що якщо йде війна, ми ж не знаємо, що ворог задумав. Може бути все. Тому треба бути просто готовими разом із громадами. Подякував нам, що ми допомагаємо".
Добрянська громада хвилюється за подальші можливі варіанти розвитку подій
Добрянська громада розташована на кордоні з Білоруссю, а в самій Добрянці є пункт пропуску. Нині він не працює, проте з білоруського боку досі присутні прикордонники. Голова громади Світлана Бицько також ставила запитання президенту, воно стосувалося безпеки та посилення протиповітряної оборони.
"Звичайно, ми хвилюємося, скажімо так, за подальші можливі варіанти розвитку подій. Тому що коли почали через нашу територію шаленою кількістю літати російські безпілотники — «Ланцети», «шахеди», «Гербери», — ми не все можемо ідентифікувати. Тож запитання стосувалося коригування сигналів повітряної тривоги".
Голова Добрянської громади Світлана Бицько на зустрічі з президентом України 21 травня 2026 року у Славутичі. Telegram/chernigivskaODA
Свій запит голова громади пояснила тим, що російські БпЛА атакували залізницю і одне з бюджетоутворювальних підприємств. За її словами, там завжди шумно, оскільки є певна виробнича потужність, тож сирени не чутно.
"Це перший фактор, а другий — вона вмикається тоді, коли вже над цими об'єктами літають безпілотники. Тобто вони не встигають зайти в радарне поле наших військових, щоб увімкнути сигнал. Тому просто немає часу на реагування. І це ж усі заклади соціальної сфери освіти від цього залежні".
Зеленський, у своїй звичній манері, переадресував це питання міністру оборони Михайлу Федорову: "Міш, щодо «Ланцетів» і прильотів, ну ти чув, я думаю, запитання". Це питання Федоров обіцяв "швидко розібрати".
"Ми після цієї зустрічі з керівником області й тактичної групи, яка відповідає за протиповітряну оборону, подивимося на громади, подивимося, що з радарним полем. Точно потрібні радари, які бачать «Ланцети», специфічні, я думаю, їх там точно не вистачає. І тоді ухвалимо рішення про розподілення додаткових. Тому зараз розберемо цей конкретний приклад", — сказав міністр оборони.
Загалом щодо самої зустрічі та ймовірного наступу з Білорусі Бицько каже: коли є напруження в інформаційному просторі, то краще почути від першої особи, що ситуація контрольована, і розуміти свої подальші дії.
З її слів, Зеленський не приховував, що загроза не зникла, вона як існувала, так і існує. Просто є розуміння, що завжди треба бути готовими до будь-якого розвитку подій.
"Він і не заспокоював, що все буде добре. Особисто я налаштовувалася на гірші сценарії, які могли бути під час цієї наради. Тому мене трошки заспокоювало, що поки ситуація залишається контрольованою. Але існують варіанти територій, на які потенційно може відбутися наступ. Це не один напрямок, тому їх будуть укріплювати та підсилювати. Загалом — так, про білоруську частину кордону йдеться, і Брянщина, в принципі, теж не виключена".
Світлана Бицько метою зустрічі називає заспокоїти та не повторити досвід 2022 року, коли не всі очікували повномасштабного наступу Росії.
"Це, на мою думку, коректно, так, щоб люди не жили в рожевих окулярах і все-таки адекватно оцінювали ризики, які можуть бути".
Росіяни збільшили кількість дронових атак на Чернігівщину
Те, що на зустрічі говорили про підтримку громад, розповів у коментарі Суспільному і начальник Чернігівської ОВА В'ячеслав Чаус.
"Як сказав сам президент — важливо посилити тут захист. Ішлося про посилення нашої військової присутності на Чернігівсько-Київському напрямку, додаткові фортифікації, підсилення ППО. Інші важливі питання — це підготовка до зими, тут обговорювали реалізацію Планів стійкості: важливо вкластися в графік. Також логістика, ремонт місцевих доріг. Для нас важливо, що кожне із цих питань має урядову та фінансову підтримку. Президент приділив час запитам від громад — тут досить багато уваги було підтримці місцевого бізнесу і загалом економічним спроможностям прикордоння".
Начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус на зустрічі з президентом України 21 травня 2026 року у Славутичі. Telegram/chernigivskaODA
Про ймовірність наступу з Білорусі Чаус каже: вона існує. Також голова ОВА згадав 2022 рік, коли громади області вже зіткнулися з наступом із російського і білоруського напрямків.
"Після звільнення області питання про ймовірність повторного наступу — одне з тих, які мені ставлять найчастіше. Воно існуватиме до нашої перемоги у війні з РФ. Але міцні лінії оборони — це те, що може відвернути ворога від такого кроку. Про це і говорив президент. Він наголошував, що Україна не може допустити навіть відсотка повторення таких ризиків для наших людей. Тому дії — це посилення особового складу на нашому напрямку, підготовка додаткових ліній оборони, зміцнення фортифікацій і засобів ППО для захисту кордону. Це все те, що зробить для ворога вторгнення на ці території занадто дорогим і неприйнятним".
Чаус також додав, що для Чернігівщини важливе питання протидії російським повітряним атакам. В останні тижні вони наростили кількість ударів.
"Під час масованих атак багато дронів заходять у повітряний простір України саме через нашу область. Понад 1000 російських ударних дронів підрозділам Сил оборони вдалося знешкодити над Чернігівщиною за останні два тижні — і моє питання стосувалося того, щоб ефективність ППО збільшувалася ще. Можу сказати — тут є абсолютне розуміння з боку президента".
"Це не був якийсь офіціоз"
"Не говорили про капітальний ремонт доріг, а про те, що дороги повинні бути проїзними. Тому що це логістика як для військових, так і для медицини, пожежки, поліції. Говорили про те, що зв'язок повинен бути, тому що прилітає вже, а повітряна тривога ще не оголошена, або повітряна тривога є і мобільний зв'язок не працює", — поділилася результатом зустрічі голова Тупичівської громади Лариса Шовкова.
Голова Тупичівської громади Лариса Шовкова. rada.info
Ця громада з 24 лютого 2022 року і до звільнення Чернігівщини була в російській окупації. Дорогами тоді рухалася техніка армії РФ, що наступала на Чернігів.
Шовкова так каже про зустріч із Зеленським: "Нас було небагато, але це не був якийсь офіціоз, це була конструктивна розмова".
Щодо ймовірного наступу з Білорусі, вона згадує слова президента: "Не допустимо".
"Так, нам треба робити укріплення, нас треба підкріплювати технікою, можливо, з більш спокійних районів, щоб вони могли виконувати завдання, які перед ними ставлять. Тому що обмежена кількість техніки не може на сьогодні виконати те, що потрібно зробити".
Щодо техніки, то голова Ріпкинської громади Сергій Гарус каже, що він просив у президента екскаватори для виконання земельних робіт.
На восьмий день повномасштабної війни в Ріпки заїхали російські війська, селище було в окупації до 3 квітня 2022 року.
Голова Ріпкинської громади Сергій Гарус. rada.info
Тепер же, на цій зустрічі, президент закликав громади долучитися до зміцнення обороноздатності, розповідає Гарус.
"Щоб ми допомагали військовим, чим можемо: фінансовою допомогою, земельні роботи, оборонні споруди, які не передбачені генпланом, щоб виконували. Цим ми активно і займаємося, поки немає відбою".
Зустріч на найвищому державному рівні він оцінює як конструктивну, з можливістю вирішити конкретні питання.
Те, що це була зустріч, аби заспокоїти людей, каже й голова Михайло-Коцюбинської громади Ніна Ворох.
Голова Михайло-Коцюбинської громади Ніна Ворох. rada.info
"Розказати їм усе, щоб вони не переживали. Особисто я не запитувала нічого, але ми їхали підготовлені. Просто не вистачило часу".
Ще один представник, який не виступав, але був присутній на зустрічі, — заступник голови Любецької громади Юрій Петренко.
Заступник голови Любецької громади Юрій Петренко. rada.info
Її територія під час вторгнення Росії в Україну не була окупована, але була"відрізана" від України. Щодо повторного ймовірного наступу Петренко запам'ятав із зустрічі, що держава робить усе можливе, щоб унеможливити наступ із білоруської території.
***
Єдиний поки що видимий результат зустрічі — це те, що Юлія Свириденко зазначила: уряд планує виділити 3,5 мільярда гривень із резервного фонду держбюджету для ремонту місцевих доріг, зокрема в прифронтових територіях, на умовах співфінансування. Також Олексій Кулеба доповів, що 1 червня розпочнуться ремонтні роботи в Чернігівській та Київській областях.
Читати ще
Читати ще
«Щороку з настанням весни у нас наступають з Білорусі»: як живуть, про що мріють у прикордонній Добрянці на Чернігівщині
Читати ще
Знімали “кіно” та шукали націоналістів. Як у Ріпках жили в окупації
