За інформацією: Суспільне Чернігів.
Знищене авто внаслідок російської атаки у Семенівці на Чернігівщині. Суспільне Чернігів
«На цій ділянці дороги сидів FPV на оптоволокні, який у народі називають «ждуном», потрапив в авто. Після чого воно згоріло, добре, що люди живі-здорові. Він може ховатися де завгодно, може сидіти на даху, може сидіти на узбіччі дороги, може у траві десь сидіти. Він оснащений камерами, були випадки, що камери і позаду, і попереду, і він моніторить«, — говорить начальник сектору поліцейської діяльності №1 Володимир Єрмоленко.
Така активність дронів-«ждунів» у Семенівці спостерігається протягом останнього місяця, каже голова громади Сергій Деденко.
Сергій Деденко, голова громади. Суспільне Чернігів
«Оптика. Її можна тільки почути. Тобто технічні засоби її не відслідковують. У місті повинно бути тихо. Щоб всі люди чули, де літає. Чи близько, чи далеко, чи взагалі літає».
Оптоволокно у Семенівці на Чернігівщині. Суспільне Чернігів
Про небезпеку від цього типу дронів говорять і місцеві жителі.
«Дуже тяжко живеться. Тому що кожного дня літають, гудуть, стріляють. У нас у хаті вікна побило«, — каже місцева жителька Поліна Савченко.
Олег Савченко, місцевий житель. Суспільне Чернігів
«Переважно всі по будинках сидять. Так вийшов, побачив сусіда: «Привіт». — «Привіт». Багато сусідів повиїжджало«, — говорить Олег Савченко.
Поліна Савченко разом зі своїм чоловіком Олегом прожили у Семенівці майже 50 років. У січні 2025-го виїхали до сусіднього села Жадове і винаймають там будинок. Розповідає Поліна Савченко:
«Періодично сюди приїжджаємо подивитися на будинок. Оце зараз дрова привезли, так частіше, бо чоловік дрова рубає. Сподіваємося, що все буде добре і ми повернемося сюди«.
Пошкоджений внаслідок атаки РФ будинок у Семенівці на Чернігівщині. Суспільне Чернігів
Місцеві жителі діляться, як вони пристосувалися до постійних атак росіян.
Галина Куферова, місцева жителька. Суспільне Чернігів
«Я живу біля залізничного вокзалу. Через нас усе летить. Ми це все бачимо. Як встигаємо, ховаємося. Як не встигаємо, дивимося. Ну, страшно, звісно, все буває. Коли вбило жінку на сусідній вулиці, теж так вискочила подивитися, що воно летить. Воно жахнуло, і все. По машинах б’ють. У нас машина, ми намагаємося не виїжджати. Їжджу велосипедом», — каже Галина Куферова.
Людмила Жилко, місцева жителька. Суспільне Чернігів
«Люди здебільшого зранку. Я в аптеці працюю. Зранку побули — вже десь о 13-й, о 14-й людей немає особливо. Ввечері один-два, за можливості, комусь терміново треба прийти. І так само в магазини», — говорить Людмила Жилко.
Тетяна Третьяк, місцева жителька. Суспільне Чернігів
«Це ще вдень більш-менш. Дуже страшно вночі, як воно летить, не знаєш, куди воно летить і куди воно впаде. Люди сплять, а вони, тварі, летять на дахи, палять будинки».
Тетяна Третьяк ділиться, що за понад чотири роки повномасштабного вторгнення вже навчилися розрізняти, чиї дрони летять через Семенівку.
«Радіємо, якщо через нас наші літають «ласточки», кажу: «Літайте з Богом туди, куди вас скерували хлопці, щоб долетіли до місця». Живемо, городи обробляємо, із сусідами за можливості спілкуємося, підтримуємо одне одного».
Пошкоджена будівля внаслідок атаки РФ у Семенівці на Чернігівщині. Суспільне Чернігів
За словами Сергія Деденка, щоб убезпечити людей, використовують усі доступні засоби оповіщення про небезпеку.
Велосипеди у Семенівці на Чернігівщині. Суспільне Чернігів
«У нас є певні Whatsapp-групи у місті. Люди попереджуються в такий спосіб. Взагалі по місту цивільний транспорт знищується активно. Тому люди цей транспорт прибирають з вулиць. Велосипед — це швидко, це безпечно, це безшумно, і ти чуєш все, що відбувається. Бо в автомобілі шум двигуна, навіть при відчиненому вікні ти не почуєш. А на кону твоє життя і здоров’я».
Наразі у Семенівці в більшості домівок вікна забиті ОSB-плитами, деякі оселі стоять зруйновані.
Пошкоджена будівля внаслідок атаки РФ у Семенівці на Чернігівщині. Суспільне Чернігів
«За останній місяць у нас згоріла школа у селі Машеве, у нас був пошкоджений значно офіс старости у Погорільцях. Ми не розуміємо їхньої логіки. Вони б’ють по тих приміщеннях, які вже зруйновані».
Навіть попри це, ділиться Сергій Деденко, місто намагається жити повноцінно, наскільки це можливо в нинішніх умовах.
«Працюють магазини, заклади, установи міської ради, комунальні підприємства. Послуги надаються людям. Тобто те, що ми можемо, — робимо. Ми співпрацюємо з різними донорами, у плані поповнення матеріальних резервів з громадами працюємо. І техніку отримуємо — комунальну. Допомога є в тих напрямах, у яких це логічно на сьогодні в нашій громаді. Відбудовувати якісь школи чи ЦНАПи, звичайно, це не на часі в нашій громаді».
Наразі на вулицях Семенівки розміщені 25 модульних укриттів.
Модульне укриття у Семенівці на Чернігівщині. Суспільне Чернігів
«У нас є плани поставити їх по деяких сільських населених пунктах. Але, в принципі, по Семенівці їх ніколи не буває багато. В ідеалі вони повинні стояти через кожних 100 метрів. Це ж усе від малих дронів. Це не від «шахеда», не від ракети. Ось ці дрони на оптоволокні — вони, звичайно, трохи змінили формат життя у нашій громаді. Ми стали менше ходити вулицею, менше рухатися автотранспортом».
У центрі Семенівки просто на деревах намотане оптоволокно, за допомогою якого росіяни керують своїми дронами.
Володимир Єрмоленко, начальник сектору поліцейської діяльності №1. Суспільне Чернігів
Начальник сектору поліцейської діяльності №1 Володимир Єрмоленко розповів, що наразі у них немає нестачі з фахівцями, а всі поліцейські, які працюють, — місцеві.
«Знають район, знають місцевість і знають місцевих. Інколи такі випадки бувають, що люди інколи не можуть додзвонитися на лінію «102», телефонують через месенджери (безпосередньо поліцейським, — ред.) різним способом, щоб повідомити про цю подію».
Поки знімальна група Суспільного працювала у Семенівці, росіяни кілька разів атакували місто.
Посилені атаки безпілотників на Семенівку почалися 2025-го і тривають донині. За словами Володимира Єрмоленка, з кожним роком змінюється їхня специфіка. Попри таку тенденцію, за словами Сергія Деденка, населення громади порівняно з минулим роком суттєво не скоротилося.
Вулиця у Семенівці на Чернігівщині. Суспільне Чернігів
«Всі, хто хотів поїхати, вони виїхали давно. А всі інші на місцях. Люди виїжджають, коли десь отримують сертифікати на придбання житла. Люди, в яких знищене житло, вони виїжджають. Хтось десь знайшов роботу, але це одиничні випадки. Але масової евакуації зараз немає».
Місцеві жителі Семенівки теж говорять, що не хочуть виїжджати. Були ті, хто евакуйовувався, але згодом повернувся назад.
«Я виїжджала минулого року на три тижні тільки. Більше не змогла жити в чужому селі. Приїхала назад. Будемо терпіти до останнього. А там побачимо, як буде. Якщо вже не буде можливості жити, то, звісно, будемо виїжджати», — говорить Галина Куферова.
Сергій Ширяєв, місцевий житель. Суспільне Чернігів
«Якщо розбомблять хату, то будемо виїжджати. А так — немає сенсу», — каже Сергій Ширяєв.
Тетяна Третьяк, місцева жителька. Суспільне Чернігів
«Куди їхати? Щоб їхати, треба, щоб житло було, блін, усе кидати і потім їхати світ за очі, ні, нікуди не збираємося виїжджати. Будемо жити, будемо берегти своє місто, і нехай воно нас теж береже. Всіх своїх подруг підтримую, всіх своїх там пенсіонерів, які в нас живуть, я кажу: «Все буде добре, і всі будемо живі, і Семенівка наша буде, і Україна буде наша процвітати»«.
Будинок культури у Семенівці на Чернігівщині, пошкоджений внаслідок російських атак. Суспільне Чернігів
Матеріал підготовлений за підтримки проєкту «Міжнародний фонд страхування журналістів», що реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України», є частиною програми Voices of Ukraine / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа. Voices of Ukraine / SAFE реалізується в рамках Hannah Arendt Initiative за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
Читати ще
Читати ще
«Ніхто не хоче виїздити»: як живе прикордонна Будо-Вороб’ївська на Чернігівщині після оголошення обов’язкової евакуації
