За інформацією: Суспільне Чернігів.
Ярослав Руденок. Ніна Руденок
Боєць 1-ї окремої танкової бригади з Чернігівщини Ярослав Руденок втратив зір після атаки російського FPV-дрона під час виконання бойового завдання на Сумщині у жовтні 2025 року. Чоловік переніс кому та тривале лікування в Україні, наразі лікарі з Німеччини готові врятувати вціліле око. Родина шукає гроші на операцію, яка коштує 10 тисяч євро.
Про це в коментарі Суспільному розповіла дружина військового Ніна Руденок.
За її словами, Ярослав долучився до лав Збройних сил України на початку квітня 2022 року.
"Повномасштабне вторгнення він зустрів у місті-герої Ірпені. Щойно йому вдалося звідти вибратися, він одразу звернувся до військкомату у Святошинському районі Києва. Спочатку пройшов військове навчання, після чого був направлений до 1-ї окремої танкової бригади. Разом зі своїми побратимами виконував бойові завдання на Донецькому та Запорізькому напрямках, зокрема в районі Гуляйполя. Має статус учасника бойових дій".
Ярослав Руденок. Людмила Руденок
24 жовтня 2025 року підрозділ Ярослава вирушив на ротацію, щоб змінити своїх побратимів у Сумській області. Тоді боєць потрапив під удар російського FPV-дрона.
"Після важкого поранення його у вкрай тяжкому стані доправили до лікарні. Він перебував у комі, а його життя підтримували апарати. Лікарі майже не давали шансів на порятунок. Коли Ярослав прийшов до тями, він пам'ятав лише момент поранення. Перше, про що він запитав: «Чи зможу я бачити?». Лікарі не могли дати впевненої відповіді".
Наразі, зізнається Ніна, вона "очі" свого чоловіка. Підтримує і допомагає йому у всьому.
"На сьогодні Ярослав уже втратив одне око. Є шанс врятувати друге, але для цього необхідна складна операція в Німеччині. В Україні наразі немає необхідних матеріалів, а лікарі не можуть сказати, коли вони з'являться. Клініка в Німеччині виставила рахунок на 10 000 євро. На жаль, для нашої родини це непідйомна сума. З першого дня після поранення і до сьогодні ми разом проходимо цей дуже важкий шлях. Я підтримую його в кожному кроці, супроводжую на обстеження, шукаю лікарів, займаюся документами та збором коштів. Найважче для мене — його запитання: «Чи зможу я ще бачити?». Як дружина, я зроблю все можливе, щоб він мав шанс повернути зір".
Читати ще
Читати ще
Майже тисяча вражених цілей РФ та звання Герой України посмертно: історія бійця підрозділу «Птахи Мадяра» Андрія Михна
