21 вересня відзначали День міста Чернігів. Ця дата збігається з днем вигнання нацистських загарбників із нашого міста у 1943 році. Зважаючи на цей аспект, є думки, що День Чернігова треба відзначати в іншу дату. Бо це все одно, що святкувати зміну однієї окупаційної влади на іншу.
Традиція святкувати День Чернігова 21 вересня виникла у 70-х чи 80-х роках минулого сторіччя. Згодом цю традицію продовжили в незалежній Україні.
«Прив’язувалися до цієї дати, бо якоюсь мірою це підтримувало міфи чи вигадки радянського союзу, особливо пропагандистського спрямування. А потім і російського, коли відбувалися різні акції з використанням георгіївської стрічки, червоних прапорів. При цьому ми не применшуємо роль українців, їхню жертовність у подіях Другої світової та німецько-радянської війни. У 90-х роках і на початку 2000-х у Чернігові процесія з площі ходила на Болдині гори, школярі обов’язково брали участь у цьому заході. І це така собі радянська традиція. Частина учасників – військові у формі радянського зразка. Це ми мали до подій 2013–2014 років. І досі представники старшого покоління називають цей день Днем визволення. Хоча Український інститут національної пам’яті акцентує увагу на тому, що це саме день вигнання нацистських окупантів та їхніх союзників. Але ж після цього знову прийшла радянська влада, окупаційна за своїм характером, яка встановила свої порядки», – прокоментував «ЧЕЛАЙН» Максим Блакитний, кандидат історичних наук, директор Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського.
Тому святкування 21 вересня чимось перегукується з 9 травня, але за суттю – це більше трагедія, а не свято, бо нацистів вигнали, але ж і втрат було багато.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Без хімії, тільки на органіці: на Чернігівщині чоловік вирощує більше ніж 100 сортів винограду (Фото)
Утім, Чернігів – місто з давньою історією та збереженою культурною спадщиною – матеріальною і нематеріальною, яке заслуговує на якусь іншу дату. У Чернігові вже відбувалися дискусії з цього приводу, проте одностайності в поглядах немає.
«Майбутній обраний день має бути зручний передусім для громади, щоб можна було святкувати, приймати гостей міста. То очевидно, краще, щоб це було у весняно-літній період або ранньої осені. Я не прив’язувався б до якихось релігійних дат, бо свого часу була пропозиція зробити День міста на Спаса. Мовляв, буде прив’язка до древньої й унікальної нашої пам’ятки – Спаського собору. Але ж Чернігів існував ще до побудови собору.
Має бути дата, точніше її зміст, що акцентувала б на давності міста, його культурних та історичних традиціях, що ілюструвала б, що Чернігів давнє і поважне місто з багатою історією та збереженою спадщиною», – зазначив Максим Блакитний.
–
Ірина Осташко
