Спеціальне розслідування Анни Коваленко
Він приїхав на північ Чернігівщини ще за Радянського Союзу. Згодом став благочинним церков прикордонного району, побудував великий храм у Сновську та десятиліттями залишався однією з помітних фігур місцевого православного середовища.
Але у біографії протоієрея Павла Фазана є й інший доволі цікавий з точки зору національної безпеки пласт.
Москва. Сретенський монастир. Духовний наставник Путіна. Російський пропагандист і публічний популяризатор концепції «русского мира» Олександр Ужанков. Російське православне радіо і загадкові візити українського батюшки до Псковської області.
Зі Львівщини – на самий північ Чернігівщини
Павло Фазан не місцевий. Він народився на Львівщині у багатодітній сім’ї. До духовного шляху прийшов уже дорослим: закінчив ПТУ, отримав професію машиніста бурильно-самохідних машин, служив у радянській армії на Далекому Сході. Після армії Павло Фазан став послушником Свято-Троїцького собору в Чернігові. А далі відбувається цікавий поворот. У серпні 1989 року, ще за існування Радянського Союзу, Фазан стає настоятелем церкви у Кучинівці тодішнього Щорського району. Львів’янин фактично опиняється на півночі Чернігівщини – у районі, що межує з Росією. Там сім’я Фазанів прожила близько 13 років. Потім вони переїхали до тодішнього Щорса – нинішнього Сновська. Так прикордонна Сновщина стала основним місцем його служіння. З часом Павло Фазан отримав значно більший вплив, ніж настоятель однієї парафії.
У 2009 році російські церковні джерела прямо називали його благочинним Щорського округу. Тобто священником, який координував роботу групи парафій цілого району. До речі, тоді ніхто навіть не приховував, що церкви координуються з Москви.
Інформація про Фазана наявна навіть на сайті Московської Стрітенської духовної академії.
Храм у Сновську і допомога з Москви
Після переїзду до Щорса Павло Фазан почав будувати великий Свято-Миколаївський храм. Саме тут з’являється перший добре задокументований московський слід.
22 травня 2009 року офіційний сайт Сретенської духовної школи у Москві опублікував інтерв’ю з російським путіністом Олександром Ужанковим.
Ужанков – уродженець Щорса, який зробив кар’єру в Росії та з 1999 року викладав у Сретенській духовній семінарії. У цьому інтерв’ю він називає Павла Фазана людиною, яку ставить собі за приклад. А потім повідомляє значно цікавішу деталь. Московський Сретенський монастир за благословенням свого намісника архімандрита Тихона Шевкунова передав Фазану книги зі своєї бібліотеки, а проректор семінарії отець Іоанн пожертвував нові видання.
Тобто допомога храму на прикордонні Чернігівщини надходила з одного з найвпливовіших церковних центрів Москви. І є вагомі підстави вважати, що Росія допомогла Фазану не лише книгами. Він і сам не приховував, що грошей на таке масштабне будівництво у нього не було.
Хто такий Тихон Шевкунов
Тодішній намісник Сретенського монастиря – архімандрит Тихон Шевкунов згодом став однією з найвідоміших фігур Російської православної церкви. Нині його аргументовано називають «духівником Путіна».
Його багаторічні особисті контакти з Путіним добре задокументовані. Financial Times ще у 2013 році писала про близькі відносини Шевкунова з російським президентом, а інші міжнародні медіа в наступні роки продовжували використовувати щодо нього визначення «Putin’s confessor».
У 2023 році Російська православна церква перевела Тихона Шевкунова керувати Кримською митрополією на окупованому Росією українському півострові. До цього Шевкунов супроводжував Путіна під час його поїздки до окупованого Криму.
Російські пропагандисти не приховують того факту, що Свято-Миколаївський храм Павла Фазана отримував допомогу від Сретенського монастиря за благословенням Тихона Шевкунова.
Тепер – про російського друга Павла Фазана
Ужанков народився у Щорсі у 1955 році, але більшу частину професійного життя провів у Росії. Він – доктор філологічних наук, професор, багаторічний викладач Сретенської духовної семінарії, член низки російських наукових і культурних структур. У 2009 році Ужанков не лише називав Фазана прикладом для себе, а й дуже детально описував його життя.
Професор знав буквально розпорядок дня священника: ранкове причастя хворих, богослужіння, треби, поїздки до Чернігова, монастирів та духовні бесіди. Тобто він особисто проводив із ним значний час на Чернігівщині.
Доволі дивним виглядає такий тісний зв’язок між пропагандистом, які зазвичай є слугами ФСБ, і священиком із сусідньої країни.
Політичний та світоглядний контекст цієї дружби також заслуговує на увагу.
Олександр Ужанков роками публічно просуває власне бачення «русского мира». Ще у липні 2015 року «Православие.Ru» опублікувало його велику бесіду під промовистою назвою: «Наши дни: что спасет «Русский мир»?»
В інших публічних виступах Ужанков фактично ототожнював поняття «русский» та «православный» і поширював концепцію єдиного російського православного цивілізаційного простору. Саме з цією людиною Павло Фазан підтримує багаторічні дружні контакти.
І дуже цікавий епізод
Найцікавіший документальний епізод знаходимо у тексті самого Ужанкова. 22 травня 2019 року на російському порталі «Православие.Ru» вийшла його стаття «Послушание паче молитвы». У ній професор розповідає особисту історію та згадує телефонну розмову з Павлом Фазаном. Ужанков пише, що Фазан телефонував йому: «по пути в Печоры». Печори – місто Псковської області Російської Федерації, відоме насамперед Свято-Успенським Псково-Печерським монастирем. Це один із найвідоміших центрів Російської православної церкви. Таким чином, маємо пряме письмове свідчення людини, яка особисто спілкувалася з Фазаном: український священник у момент дзвінка перебував дорогою до російських Печор.
У цій історії є ще один дивовижний збіг.
Тихон Шевкунов, за благословенням якого Сретенський монастир допомагав храму Фазана, історично був тісно пов’язаний саме з Псково-Печерським монастирем. А з 2018 року Шевкунов уже безпосередньо очолював Псковську митрополію. Тобто на момент публікації Ужанковим історії про Фазана «дорогою до Печор» одним із головних церковних діячів цього регіону був той самий Тихон Шевкунов.
Є ще одна цікава «духовно-ФСБшна» нитка
Павло Фазан входив до кола схимонахині Катерини Агієнко, яка жила у Чернігові.
mde
Її духовним наставником був, серед інших, архімандрит Адріан із Псково-Печерського монастиря. У цьому самому колі перебував і Олександр Ужанков.
Не будемо глибоко аналізувати погляди схимонахині з Чернігова, достатньо лише почитати деякі її тези.
Тобто навколо Фазана документально простежується середовище, яке мало давні духовні зв’язки з Псково-Печерським монастирем.
Російське радіо вже після початку війни
Цей епізод взагалі не вкладається в голові. Це відбувається вже після 2014 року. Росія на той час уже окупувала Крим, на Донбасі тривали бойові дії, загинули тисячі українців.
29 листопада 2016 року російське православне радіо «Радонеж» випускає першу частину релігійної пропагандистської передачі за участю Павла Фазана та Олександра Ужанкова. 6 грудня того самого року виходить заключна програма циклу. І її офіційний анонс особливо показовий. «Радонеж» повідомляє, що схимонахиня Катерина нібито ще на початку 2000-х говорила про те, «что ждет Украину и Россию», та заповідала «не разрушать церковное единство».
Далі редакція зазначає, що цими спогадами у програмі ділиться саме: «протоиерей Павел Фазан, настоятель Свято-Никольского храма г. Сновск (Украина)». У передачі також бере участь вже багато разів тут згаданий путінський пропагандист Ужанков.
Тобто у грудні 2016 року священник із прикордонної Чернігівщини стає учасником російського православного медіапродукту, редакційна рамка якого прямо стосується майбутнього України та Росії і заклику не руйнувати церковну єдність.
Всі ці історії – це не вигадка чи фантазії, це чітко задокументовані факти. І треба бути повним бовдуром, щоб не розуміти, що відбувається насправді.
Утім, Павло Фазан і нині залишається настоятелем Свято-Миколаївського храму Сновська УПЦ (московського патріархату).
У серпні 2025 року Державна служба України з етнополітики та свободи совісті офіційно визнала Київську митрополію Української православної церкви афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена.
Куди дивляться українські відповідні служби і чому досі у прикордонному районі активно функціонують філіали російських спецслужб? Питання дійсно цікаве. На фоні свіжої інформації про можливий повторний наступ росіян на Чернігівщину, ця тема набуває особливої цікавості.
В наступній публікації я розкажу вам ще одну цікаву історію про іншого священника з Чернігівщини. Його близькі прихожани поділилися інформацією про антиукраїнські духовні лекції і зарплати в конвертах для «вірних».
Анна Коваленко, спеціально для ЗМІ Чернігівщини
