Розпочинати газонебезпечні роботи можна тільки після завершення всіх підготовчих заходів, передбачених нарядом-допуском та відповідними інструкціями.
До категорії газонебезпечних належать роботи, пов’язані з оглядом, очищенням, ремонтом або розгерметизацією технологічного устаткування, а також роботи всередині замкнених просторів: резервуарів, цистерн, колекторів, колодязів, тунелів, приямків тощо, під час виконання яких існує ризик надходження в робочу зону пожежо- та вибухонебезпечних або шкідливих парів, газів та інших речовин, а також роботи в умовах нестачі кисню, коли його об’ємна частка в повітрі опускається нижче 20 відсотків.
Кожне підприємство зобов’язане мати власну інструкцію, яка деталізує порядок підготовки та безпечного виконання газонебезпечних робіт з урахуванням специфіки конкретного виробництва.
На кожному підприємстві в розрізі структурних підрозділів складається перелік газонебезпечних робіт. У цьому переліку окремо виділяють три групи робіт:
- роботи, які виконуються лише за умови оформлення наряду-допуску;
- роботи, які проводяться без наряду-допуску, але підлягають обов’язковій реєстрації в спеціальному журналі;
- роботи, пов’язані з ліквідацією чи локалізацією аварій та аварійних ситуацій.
Для проведення газонебезпечних робіт оформлюється наряд-допуск, у якому передбачається розробка та виконання комплексу заходів щодо підготовки об’єкта й безпечного ведення робіт. Водночас ті газонебезпечні роботи, що повторюються регулярно, є складовою звичного виробничого циклу, виконуються в однакових умовах, з постійним складом виконавців і незмінним характером операцій, дозволяється проводити без оформлення наряду-допуску. У такому разі вимоги безпеки фіксуються в технологічних регламентах, інструкціях на робочих місцях або в окремій спеціальній інструкції, а самі роботи обов’язково заносяться до журналу обліку газонебезпечних робіт.
До виконання газонебезпечних робіт допускаються виключно:
- особи, які досягли повноліття;
- пройшли медичний огляд;
- не мають медичних протипоказань;
- отримали відповідне професійне навчання;
- ознайомлені з безпечними навичками роботи та порядком застосування засобів індивідуального захисту;
- володіють навичками надання домедичної допомоги;
- успішно склали перевірку знань у встановленому порядку;
- пройшли стажування та призначені до виконання таких робіт відповідним наказом або розпорядженням керівника.
Кожна газонебезпечна робота, яка супроводжується оформленням наряду-допуску або реєстрацією в журналі, охоплює два послідовні етапи:
- підготовку об’єкта до проведення робіт;
- безпосереднє виконання самої газонебезпечної роботи.
Відповідальність за підготовку об’єкта покладається на інженерно-технічного працівника цеху, у підпорядкуванні якого перебуває обслуговуючий персонал цього об’єкта. Відповідальним за безпосереднє проведення робіт призначається інженерно-технічний фахівець, який на час виконання робіт не зайнятий веденням технологічного процесу і добре знає безпечні методи проведення газонебезпечних операцій. Якщо роботи виконують працівники газорятувальної служби або підрядної організації, відповідальною особою призначається інженерно-технічний працівник, якому підпорядковані безпосередні виконавці. Загальну відповідальність за організацію безпечного проведення газонебезпечних робіт на підприємстві несе головний інженер.
Наряд-допуск підписує начальник цеху, установки чи дільниці (або особа, яка офіційно його заміщує), погоджує газорятувальна служба з реєстрацією у відповідному журналі та присвоєнням порядкового номера, погоджує служба охорони праці, а затверджує наряд-допуск головний інженер підприємства. Особи, які затвердили наряд-допуск, відповідають за обґрунтованість і допустимість проведення таких робіт. Особи, які його підписали, відповідають за повноту та правильність визначених у наряді заходів з підготовки й безпечного виконання робіт, а також за достатню кваліфікацію включених до наряду керівників і виконавців. Наряд-допуск складається у двох екземплярах. Заповнення документа олівцем не допускається, записи в обох екземплярах мають бути розбірливими, а виправлення тексту чи підписи відповідальних осіб через копіювальний папір категорично заборонені.
Наряд-допуск видається на конкретне місце й вид робіт окремій бригаді та діє протягом однієї робочої зміни. Якщо роботу не завершено, а умови її виконання не змінилися на гірші й характер робіт залишився попереднім, термін дії наряду може бути продовжено на наступну зміну для тієї самої бригади за умови підтвердження можливості продовження підписами всіх осіб, визначених у відповідному пункті наряду-допуску.
Підготовку об’єкта здійснює експлуатаційний персонал підрозділу під безпосереднім керівництвом відповідальної за підготовку особи. До такої підготовки входить повний комплекс заходів, передбачених інструкціями та нарядом-допуском.
Розпочинати газонебезпечні роботи можна тільки після завершення всіх підготовчих заходів, передбачених нарядом-допуском та відповідними інструкціями. Самовільне розширення обсягу робіт, визначеного нарядом, забороняється. Для виконання газонебезпечних робіт формується бригада не менш ніж із двох осіб, бажано трьох: виконавець та спостерігач. Усередині ємності, як правило, перебуває лише один працівник. Працівник, який спускається в ємність, обов’язково одягає рятувальний пояс із сигнально-рятувальною мотузкою. Якщо прямий візуальний контакт між виконавцем і спостерігачем неможливий, установлюється система умовних сигналів. Спостерігач перебуває біля люка ємності в такому самому спорядженні, як і виконавець, тримаючи ізолюючий протигаз у стані готовності. Для захисту органів дихання всередині ємностей використовують лише шлангові, кисневі ізолюючі протигази або автономні дихальні апарати, застосування фільтрувальних протигазів заборонене.
Перед початком робіт відповідальна особа особисто опитує кожного виконавця про самопочуття. Про готовність об’єкта та бригади до проведення робіт обов’язково повідомляється газорятувальна служба, і доки представник цієї служби не підтвердить можливість початку робіт, приступати до них заборонено.
Безперервне перебування працівника у шланговому протигазі обмежується нарядом-допуском, проте в будь-якому разі не повинно перевищувати тридцяти хвилин.
Проведення робіт усередині колодязів, колекторів, тунелів, траншей та інших подібних споруд без застосування засобів захисту органів дихання категорично заборонено.
Після завершення робіт усередині ємності відповідальна особа, перш ніж дати дозвіл на закриття люків, зобов’язана особисто переконатися, що всередині не залишилося людей, інструменту, матеріалів чи сторонніх предметів, і зафіксувати це у відповідному записі наряду-допуску.
Роботи в колодязях, каналізаційних мережах, колекторах, тунелях та аналогічних спорудах потребують попереднього погодження (із підписом у наряді-допуску) з керівниками технологічно пов’язаних підрозділів, які зобов’язані вжити заходів, що унеможливлюють раптовий викид шкідливих чи вибухонебезпечних речовин у зону робіт. Протягом усього часу проведення робіт відкриті люки колодязів огороджуються, а в темну пору доби ще й освітлюються.
Дотримання наведених вимог дозволить керівникам підприємств ефективно організовувати виконання газонебезпечних робіт та мінімізувати ймовірність виникнення нещасних випадків та отруєнь.
Основними нормативними документами, що регулюють питання виконання газонебезпечних робіт, є «Правила техніки безпеки при експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених місць» (НПАОП 41.0-1.01-79) та «Типова інструкція з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт» (НПАОП 0.00-5.11-85).
За інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
Фото ілюстративне з мережі Інтернет
