Це – гетьманські універсали ХVІІ–ХVІІІ ст., які підписані гетьманами Б. Хмельницьким, І. Виговським, І. Мазепою, Д. Ігнатовичем-Многогрішним, І. Самойловичем, І. Скоропадським, Д. Апостолом, К. Розумовським. Ці та ще понад 100 експонатів з особистих колекцій Чернігівського обласного історичного музею ім. В. В. Тарновського (ЧІМ) та приватного Музею Шереметьєвих представлені на виставці «Українська державність. Козацька доба», яка ще майже рік буде відкрита у ЧІМі для широкого загалу. Чому важливо акцентувати увагу на факті існування української державності вже не одну сотню років? Що є ключовими ознаками державності, коли вони з’явились на теренах нашої держави і що у нас збереглося станом на зараз для підтвердження цього? У чому особливість чи навіть й унікальність цієї виставки, чому її варто відвідати? Ці та багато інших питань редакція сайту «Чернігівщина туристична» з’ясовувала у кураторки та організаторки цієї виставки – старшої наукової співробітниці Чернігівського обласного історичного музею ім. В. В. Тарновського Олени Трухан.
— Пані Олено, перше питання, з якого ми, напевно, маємо почати – це чому так важливо розповідати та акцентувати увагу широкого загалу на тому, що українська державність існує вже сотні років?
Це дійсно важливо передусім тому, що певні «великі історики» намагаються нав’язати думку, що а ні держави Україна, а ні української державності не існувало. Це – начебто «вигадана, несправжня держава», яка з’явилась з милості «великих» леніна чи сталіна, чи ще там когось. Основи української державності — це багатовіковий історичний процес, це фактично історія національно-визвольної боротьби українського народу за свою державу. Ця боротьба була спрямована на визволення українського народу з-під іноземного панування та здобуття національної державної незалежності. Весь цей шлях охоплює періоди від середньовічної Русі та козацької доби до проголошення незалежної України у 1991 році. Основні складові та ознаки будь-якої державності, і нашої у т.ч., це: суверенітет та територіальна цілісність; верховенство державної влади на всій території та її неподільність; публічна влада та право; система державних та муніципальних органів управління, що функціонують на основі єдиного конституційного простору; національна ідентичність, спільна історична пам’ять, культура, мова та громадянська відповідальність суспільства. І звісно — державні символи: прапор, герб та гімн. Формування, вдосконалення, розвиток всіх вказаних складових тривають вже протягом віків.
— Як з’явилась ідея створення цієї виставки? Хтось допомагав у її створенні чи обходились виключно власними силами?
Ідея з’явилась давно, бо є запити в суспільстві розібратися у цих складних державотворчих процесах, особливо на фоні фейкових болотяних заяв про «штучність» появи на мапі держави Україна. Чому вирішили показати ідею нашої державності саме через козацьку добу? По-перше, тому, що наш музей має потужну колекцію універсалів усіх гетьманів Лівобережної України, по-друге, козацька доба — одна з її важливих складових і певними ознаками схожа із сучасністю: один і той же підступний ворог — московія, запекла боротьба за незалежність від нього та за майбутнє без нього.
Технічна складова зі створення виставки виконана практично власними силами колективу Чернігівського обласного історичного музею ім. В. В. Тарновського. Проте не без допомоги наших друзів: колектив ЧІМу підтримала Агенція з популяризації української культури «Ukraine WOW» і надала вітрину для експонування шаблі гетьмана І. Мазепи, яку багато хто називає шаблею всесвітньовідомого боксера О. Усика. Ще від них ми отримали й анімовані портрети гетьманів – як прев’ю до виставки. І також частина експонатів на виставці — від приватного Музею Шереметьєвих. Сама виставка буде відкрита у ЧІМі ще майже протягом року, проте «живі» портрети гетьманів можна побачити у найближчі пару місяців, а потім «Ukraine WOW» використовуватиме їх у своїх власних просвітницьких культурологічних проєктах.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чернігівці залишаються без гарячої води: перелік адрес
— На виставці серед інших речей козацької старшини демонструються гетьманські універсали з особистими підписами та печатками лівобережних українських гетьманів. Розкажіть про них трохи більше. Універсал гетьмана можна порівняти з нинішнім Указом Президента, так? Хто ними керувався? Як перевіряли їх виконання та що було з тими, хто ці документи «ігнорив» (ну якщо відомо, звісно)?
Так, дійсно Універсал гетьмана сьогодні відповідав би певним Указам Президента. На цій виставці ми показали універсали лівобережних гетьманів України, підписаних особисто Б. Хмельницьким, Д. Многогрішним, І. Ігнатовичем-Самойловичем, І. Мазепою, І. Скоропадським, П. Полуботком, Д. Апостолом, К. Розумовським. За змістом більшість тих універсалів, які зберігаються у нашому музеї (до речі у фондах музею їх більше, а ніж представлено на виставці), — підтверджують ті чи інші майнові права, надані козакам та козацькій старшині чи то на землі, чи на маєтності, чи на щось інше. Якщо ж універсали порушувались, то, наприклад, питання відновлення власності чи іншого права, вказаного в універсалі, — вирішувались у генсудах чи інших судових установах, які були публічними, швидкими у прийнятті рішень – покарань. У виключних випадках людина, права якої згідно з гетьманським універсалом були порушені, могла звернутися з проханням до гетьмана щодо допомоги чи його впливу на вирішення того питання, яке зазначалось в універсалі та чомусь порушувалось чи не виконувалось. Крім універсалів певний час на теренах України діяли й інші нормативні акти, якими керувались у вирішенні різних спірних питань, наприклад, Литовські статути, магдебурзькі права, згодом – за гетьманування Д. Апостола та К. Розумовського з’явився «Свод права, по якому судиться малоросійський народ». І примірник такого «Свода…» зберігається у нашому музеї, — датується він ХVІІІ ст.
— Чи десь є на Чернігівщині чи в інших музейних установах подібна колекція оригіналів документів, які декілька століть тому мали найвищу юридичну силу, яку станом на зараз має ЧІМ? Звідки вони «взялись» у вашому музеї?
У нашому музеї, напевно, найбільш повна колекція універсалів всіх лівобережних гетьманів України, підписаних особисто гетьманами. Я не знаю інших музейних закладів у нашій державі, які б мали такі за обсягом колекції. Левова частка цінних експонатів, у т.ч., й гетьманські універсали, потрапила до нашого музею з колекції мецената та збирача старожитностей – Василя Тарновського (молодшого). І взагалі ті раритети, які збирались в його сім’ї, він передав Чернігівському губернському земству з умовою створення музею, до якого мали б доступ всі охочі. Зібрання Тарноського — це основа колекцій Чернігівського історичного музею, який названий на його честь.
— Що ще з цікавих та рідкісних експонатів можна побачити на цій виставці із власних колекцій музею та з приватного Музею Шереметьєвих, який підтримав її організацію?
Насправді всі, представлені тут експонати, навіть і копії, — цікаві та мають велику історичну вагу та цінність. Це, звичайно, і клейноди, і булави (копії з оригіналів ХVІІ — ХVІІІ ст.), і перначі (символи влади полковників, у нас — Палія, Полуботка, Якубовича). Окремо хочу зупинитися на печатках козацької доби, значну кількість з яких на виставку люб’язно надав приватний Музей Шереметьєвих. Серед них є така, якою користувались аж чотири українські гетьмани (Хмельницькі – Богдан та Юрко, Іван Виговський, Павло Тетеря). Також у цій колекції є й особисті печатки і гетьманів, й інших видатних діячів того часу, наприклад, особиста печатка Івана Мазепи з його фамільним гербом, є печатки Петра Дорошенка, Василя Кочубея, Якова Марковича. Ще варті уваги й срібні вироби, які також демонструються на виставці і з наших колекцій, і з колекцій Музею Шереметьєвих: козацький пояс, ґудзики, столове срібло того періоду, і звісно – шабля Мазепи. Тут також можна побачити відреставровану кінську збрую. Ця доба дуже цікава, повна державотворчих процесів та боротьби за незалежність України. На превеликий жаль, тоді Україні не вистачило сил «дотиснути» та закріпити цей результат. Сподіваюсь, точніше – вірю у те, що цього разу наша держава зможе відбитися від нашого багаторічного гнобителя та поневолювача остаточно та безповоротно.
— Ви урізноманітнили класичну виставку цікавим інтерактивом, на якому портрети гетьманів «оживають та супроводжують» всіх, хто йде на виставку. Як з’явилась ця частина виставки?
Це – таке собі прев’ю нашої виставки. Я ці портрети побачила на одній із виставок, яку проводила Агенція з популяризації української культури «Ukraine WOW». Ця організація створила цифрові копії портретів практично всіх гетьманів України ХVІІ — ХІХ ст., які зберігаються у різних музеях. А оскільки у нашому музеї зібрані універсали з підписами всіх лівобережних гетьманів, то, звісно, й їх «живі» портрети доповнюють нашу виставку. Всі вони оцифровані з оригіналів, єдине виключення – портрет Пилипа Орлика — сучасний, створений художницею, яка опрацювала історичні документи і ось таким чином вона його побачила. Бо станом на зараз немає офіційно підтверджених портретів П. Орлика, хоча у Франції, де він доживав віку, є певні портрети невідомих, на яких може бути зображений Орлик, однак це наразі припущення. І якщо виставка в цілому буде відкрита ще майже рік, то ця її частина буде у нашому музеї ще пару місяців. Тому для тих, хто хоче побачити «живих» гетьманів – запрошуємо прийти на виставку якомога раніше.
— Нещодавно був анонс стосовно залучення акторів Чернігівського молодіжного театру до «підсилення» висвітлення цієї теми. Розкажіть, будь ласка, про це більш детально (у т.ч. й чи можна акторів залучати до проведення екскурсії виставкою).
Так, ми давно співпрацюємо із Чернігівським молодіжним театром і залучаємо його акторів для більш емоційного висвітлення тієї чи іншої події, про які розповідаємо у нашому музеї. І сподіваюсь — ця співпраця триватиме й надалі. Сама виставка може ще доповнюватись відповідно до певних подій, дат, пов’язаних з добою козаччини. Плануємо також і цікаві пізнавальні лекції для різних категорій наших гостей. Всі додаткові атракції ми завчасно анонсуємо. А акторів, звісно, за бажання можна залучити до проведення екскурсії, проте ось саме про таку екскурсію треба домовлятися завчасно, адже маємо погодити їх графік задіяння у виставах у театрі.
— І останні класичні питання, які ми з’ясовуємо, коли розповідаємо про музейні установи: чи завчасно треба реєструватися на екскурсію чи, можливо, прийти без попередження, як працює виставка, чи є вихідні, обідня перерва, чи є укриття, можливо, ще якісь нюанси, які треба врахувати тим, хто схоче прийти на цю виставку.
Попередньо на екскурсії реєструватися немає потреби: чергові наукові працівники фахово їх проведуть, крім одного випадку – задіяння акторів, про що ми говорили вище. Сама виставка працює так, як і працює музей: з 9.00 до 17.00, без перерви та вихідних. На випадок повітряної тривоги — у будівлі музею знаходиться укриття. Це, напевно, основна інформація. Більше розповімо, коли завітаєте до нас у музей. Гостинно запрошуємо!
–
Джерело: Чернігівщина туристична
