Сьогодні, 23 липня 2026 року, на 62-му році життя після тяжкої хвороби відійшов у засвіти Прищепа Микола Григорович. У скорботі громадськість, побратими, друзі та знайомі сприйняли звістку про смерть Миколи Григоровича – мужнього воїна, громадського діяча, людини з великим серцем, яка все своє життя присвятила служінню Україні та людям.
Про це повідомляє Куликівська селищна рада.
Микола Григорович народився 30 вересня 1964 року в селі Смолянка Куликівського району. Після закінчення Смолянської середньої школи у 1982 році був призваний на строкову військову службу. З 1982-го до 1985 року виконував бойові завдання на території Афганістану. За мужність, відвагу та сумлінне виконання військового обов’язку був нагороджений медаллю «За бойові заслуги».
Повернувшись додому, працював трактористом у місцевому колгоспі, згодом багато років трудився в районному агробуді, а пізніше – слюсарем Куликівської дільниці АТ «Чернігівгаз». Усюди його цінували за відповідальність, професіоналізм, порядність і щиру людяність.
Окремою сторінкою життя Миколи Григоровича стала громадська діяльність. Від 1987 року, від самого створення Спілки воїнів-інтернаціоналістів «Козак» Куликівського району, він був її незмінним головою. Побратими беззастережно довіряли йому, поважали за справедливість, мудрість і готовність завжди прийти на допомогу. Він невтомно опікувався ветеранами, підтримував родини захисників, дбав про збереження пам’яті про загиблих і померлих учасників бойових дій на території інших держав. У 2010 році був обраний членом президії Організації ветеранів Куликівського району.
.
Від першого дня повномасштабного вторгнення росії, 24 лютого 2022 року, Микола Григорович знову став до лав захисників України. У складі військової частини 4723 брав безпосередню участь у бойових діях на сході держави, отримав військове звання сержанта. Лише у червні 2024 року був звільнений зі служби у зв’язку з досягненням граничного пенсійного віку. Мав статус інваліда війни III групи.
Він був веселою, щирою, відкритою людиною, вмів підтримати добрим словом, згуртувати навколо себе людей, зарядити оптимізмом навіть у найскладніші часи. Брав активну участь у ветеранському русі, патріотичному вихованні молоді, був прикладом справжнього патріота, який словом і ділом доводив свою любов до України. За активну громадянську позицію та багаторічну працю неодноразово був відзначений районними, обласними нагородами та відзнаками громади.
Відхід Миколи Григоровича – гірка втрата для всієї Куликівської громади, ветеранської спільноти та кожного, хто мав честь знати його особисто. Він залишив після себе не лише добрі справи, а й світлу пам’ять, щиру повагу людей і приклад безмежної відданості своїй державі, побратимам і рідному краю.
–
