ФК «Десна» – новий, але досить сильний гравець в українській Прем’єр-лізі. Для Чернігівщини вихід клубу до УПЛ – не лише визнання на футбольній мапі Європи, а й шанс отримати потужні фінансові можливості на розвиток громад. Так вважає багаторічний капітан чернігівської «Десни», а нині спортивний директор клубу Вадим Мельник.
- Вадиме, чи можна зробити футбол прибутковим для такого регіону, як чернігівський?
Зробити футбол прибутковим можна будь-де. Це наймасовіший вид спорту. У футбол грають усюди: починаючи з імпровізованих сільських стадіонів, міських дворових спортмайданчиків, закінчуючи професійними аренами, які збирають десятки тисяч уболівальників. Такою популярністю потрібно правильно користуватися, адже вона може приносити чималі гроші у бюджети громад. Чернігівщина має потужний спортивний потенціал і варто задуматися над тим, щоб футбол – це курка, що несе золоті яйця.
- Тобто це можна зробити навіть у невеликому місті?
Наша «Десна» вже довела це, коли потрапила до Ліги Європи. Це означає, що Чернігівщина з’явилася на футбольній мапі Європи, а відтак, місто приваблюватиме більше туристів і цікавитиме інвесторів. Для цього потрібно розвивати спортивну й соціальну інфраструктуру не лише Чернігова, а й усього регіону.
- Чого не вистачає Чернігівщині, аби футбол став бюджетоутворюючим?
На жаль, наш стадіон ім. Гагаріна не може приймати чемпіонати Ліги Європи, адже вимоги до матеріально-технічного стану арен дуже високі. Тож найперше, нам потрібен стадіон, який може приймати Єврокубки. Нині таких в Україні усього три – в Одесі, Львові та Києві. Наприклад, у вересні ФК «Десна» гратиме на стадіоні у Львові. Тобто, гроші вболівальники і футболісти повезуть саме туди.
- А як щодо соціальної інфраструктури нашого регіону?
Дуже важливо, якими дорогами до нас приїде турист, футболіст чи уболівальник. Я часто буваю в районах нашої області. У більшості з них стан доріг, м’яко кажучи, жахливий. Їх потрібно ремонтувати, щоб навіть не просто забезпечити комфорт туристам, а й жителям цих населених пунктів. Так само, маємо незадовільну ситуацію з громадським транспортом. Доїхати з Чернігова у віддалений район області сьогодні проблематично. Чи приїдуть бахмацькі чи талалаївські уболівальники на гру в Чернігів? Навряд чи.
- А як ви оцінюєте стан готельної інфраструктури?
Щоб Чернігів міг приймати Єврокубок, повинна бути розвинена готельна інфраструктура. Вимоги до готелів – не нижче 4 зірок. До речі, їх треба будувати і в районах. В ідеалі – після чемпіонату, уболівальник їде на екскурсію у Батурин, Сокиринці, Мезин і залишається на кілька днів. Так ми зможемо покращити туристичний імідж Чернігівщини і розширити джерело фінансових надходжень для громад.
- Ви кажете правильні речі, однак для нашого регіону це затратно. Чи є вихід?
Вихід є. Нас має підтримати держава. Якщо ця потужна спортивна машина запрацює, бюджети наших громад отримають додаткові находження. Їх можливо використовувати не лише на модернізацію інфраструктури, а й на реалізацію важливих соціальних проєктів для населення, пов’язаних з комунальними тарифами, будівництвом закладів медицини, залученням кваліфікованого медперсоналу, професійних вчителів, турботою про людей похилого віку.
Сьогодні ми бачимо, що галузь спорту фінансується майже в останню чергу. І це зрозуміло, адже в громадах повно проблем, пов’язаних з фінансуванням освіти, медицини. Інша проблема – це корупція. Вважаю, що влада не повинна заважати працювати малому та середньому бізнесу, який може дати поштовх до реалізації футбольної ініціативи.
- Яким би вам хотілося бачити розвиток футбол на Чернігівщині?
Молодь на Чернігівщині любить спорт. І це факт. У серпні ми провели у районах області серію товариських матчів серед ветеранів футболу. Мені приємно було бачити на трибунах уболівальників дітей, які з азартом спостерігали за грою. Я хочу, щоб ці діти мали умови для розвитку і шанс стати зірками спорту. І, звісно, мрію, щоб Чернігівщину впізнавали не лише за пивним брендом, древніми храмами, гетьманськими маєтками, а й як сильного гравця на спортивній мапі Європи.
