31-річного Романа Бикчанова російська бомба вбила 4 березня 2022 року в селі Красне на Чернігівщині. Без батька залишилися троє дітей, найстаршому на той час було 8, наймолодшому – ледь виповнилося 2.
Того дня ворог обстрілював село з артилерії. Сусіднє Ягідне уже було в окупації. Родина вирішила, що залишатися з дітьми в будинку, який стоїть над центральною трасою, небезпечно. Дружина Тетяна з малечею та іншими родичами поїхала до оселі бабусі на околиці Красного
Роман із братом і дядьком спершу вирішили залишитися. Проте обстріли ставали дедалі інтенсивнішими і врешті він зібрався їхати до родини. Вийшов на вулицю. Намагався завести автівку, але не вдавалося. У цей час російський літак скинув на село бомби, одна з них упала неподалік Романа.
Роман Бикчанов народився у селищі Шават в Узбекистані. Коли мав 16 років, родина переїхала до України, де жили його дідусь і бабуся. Після школи одразу почав працювати. Одружився. Народилися троє дітей.
Роман багато працював задля блага родини. Їздив на КАМАЗі, маніпуляторі, а за кілька тижнів до повномасштабного російського вторгнення влаштувався заправником на АЗС.
Родина Бикчанових жила в Чернігові. А вихідні, свята та загалом вільний час проводили у Красному, де був батьківський дім дружини. Туди ж переїхали з рідними та друзями, коли почалася повномасштабна війна.
«Удома ставало небезпечно. Чоловік сказав мені: «Забирай дітей і їдь». А за 10-15 хвилин подзвонив його брат і сказав, що Роми більше немає… Діти приховують свій біль від мене. Іноді кажуть, що сумують за татом. Він дуже любив їх. Смачно готував страви на вогнищі. На нашому подвір’ї власноруч зробив тандир, випікав там, смажив. Нам усім його дуже не вистачає», – каже дружина Тетяна.
Романа ховали 5 березня 2022 року на місцевому кладовищі під обстрілами. Після звільнення області провели ексгумацію і в квітні того ж року знову поховали в Красному.
У Романа Бикчанова залишилися дружина, діти та батьки.
Джерело: Меморіал: вбиті росією
–
