35-річчя походу «Козацькими шляхами» (1991)

Взагалі-то в похід ми вирушили 14 липня, але початком слід вважати 13-е, оскільки цього дня учасників походу благословив перший український священник о. Семен Перва біля П’ятницької церкви.
Для чого ми проводили цей похід? Для агітації за Україну — зауважте, він проходив до ГКЧП, до проголошення Незалежности, ще були і Компартія, і КГБ…. Маршрут проклали цього разу північними районами, бо минулоріч «Дзвін-90» проходив серединними, більш українськими районами. Тепер же ми йшли через Волосківці, Березну, Мену, Бабу, Сосницю, Чорнотичі, мою Авдіївку, Блистову, Новгород- Сіверський, Дігтярівку, Криски, Короп і на Батурин. Останнім акордом, окремим, уже 18 серпня, був Тростянець на Ічнянщині.
Деталі походу описані в нашій книзі — її можна придбати в книгарнях Чернігова чи замовити у мене. Нагадаю, що в цьому поході вперше зазвучала пісня Микола Збарацького «Козачка» на слова Надії Галковської. Наші походи зробили Батурин таким, як він є зараз — із Національним заповідником.
Ми наближали Незалежність.
З ювілеєм, дорогі учасники походу! Шана і пам’ять тим, хто вже відійшов за межу!

Василь Чепурний

Источник: format.cn.ua