За інформацією: Суспільне Чернігів.
Євген Осадчий (в білій футболці). Суспільне Чернігів
«Тут був великий фрагмент кварциту, коли його підняли, під ним було оригінальне багаття, яке не бачило світла 17 тисяч років».
Частину знайдених артефактів і кісток давніх тварин науковці вже запакували, описали та підготували до подальших досліджень.
Фрагменти наконечників, які розкопали археологи. Суспільне Чернігів
«Є знаряддя для обробки шкір, скребок. В принципі, воно таке достатньо представницьке. Фрагменти маленьких наконечників. Ось такі тут трапляються», — розповідає Дмитро Ступак.
Науковець каже: матеріали для знарядь праці на цій стоянці незвичайні. Окрім знарядь з кремнію, археологи знайшли кварцитові.
«Причому кварцит зустрічається в дуже великій кількості, його більше 40%. Це унікально і для всієї України».
Археологи під час розкопок. Суспільне Чернігів
Ще археологи знайшли фрагменти давньої фарби.
«Це фрагменти вохри. Це фарба. Це вони товкли цю фарбу і малювали нею, могли себе розмальовувати. Можливо, давня косметика, ми ж не знаємо. У нас тут є кістки пофарбовані, фрагменти кісток пофарбованих вохрою. Чи пов’язано це з ритуальними якимись діями, сказати важко», — розповідає Дмитро Ступак.
У центрі розкопу давнє вогнище.
Місце, де було вогнище. Суспільне Чернігів
«Це кістки мамонта, ну, скоріш за все, мамонта, бо більшість з них якраз йому і належить, які первісні люди використовували в якості палива для вогнища. Ось навіть можемо одну взяти, потримати в руках, бачите, яка вона широка сама», — зазначає Аліна Ступак.
Аліна Ступак. Суспільне Чернігів
Під кістками мамонта — лопатка вовка. Науковиця зауважує, що особливість цієї стоянки в тому, що кісток дитинчат тварин більше, ніж кісток дорослих особин.
Кістка мамонта. Суспільне Чернігів
«Досить багато решток належать мамонтеняткам дитячого віку до трьох років. Коли говорять, що жили мисливці на мамонтів, то перше, що приходить на думку, — це первісний мисливець, одягнений в шкіру тварини, який з величезним списом полює на величезного мамонта з бивнями. Але, можливо, первісні мисливці полегшували собі роботу, полюючи на геть невеликих тваринок».
Найрідкісніша знахідка для півночі Чернігівщини на цій стоянці цьогоріч — зуб бізона.
Зуб бізона. Суспільне Чернігів
«Це зуб бізона. Цей вид тут знайдений вперше. Первісний зубр любить відкриті простори. Первісних зубрів дуже багато знаходять на сході та півдні — на стоянках півдня та сходу України часів льодовикового періоду. Ось це такий корінний зуб цього виду. Це його жувальна поверхня. Такі гострі кутики допомагали зубру пережовувати рослинну їжу, якою він харчувався».
Палеонтологічна стоянка «Бужанка-2» була відкрита у 2003 році. Трактор рівняв дорогу і вигріб кістку мамонта, розповідає Дмитро Ступак.
Дмитро Ступак. Суспільне Чернігів
«Інформація потрапила до нашого інституту. Тоді я приїхав, зафіксував дійсно, що це є стоянка, бо побачив тут і кременці на поверхні, і горілі кістки. Оскільки це час палеоліту, тоді дерева не вистачало, і додавали до вогнища кістки мамонта».
Відтоді це місце досліджували кілька разів. Зібрали понад три тисячі артефактів та кісток. На стоянці зафіксовано три шари, три горизонти заселення цього місця, тобто люди зупинялися тут тричі, розповідає науковець.
«Територія Подесення дуже приваблювала давнє населення. Ця територія була забезпечена і харчовими ресурсами, ми тут знаходимо кістки багатьох тварин. І мамонтів у нас є, є і ведмеді, є і вовки, є і копитні тварини. Навіть була кістка щуки».
Ця стоянка друга за розмірами у Мезинському національному природному парку, і «молодша» за першу на 1–2 тисячі років. На розкопі цьогоріч працюють науковці та волонтери. Як волонтер та історик на розкопки був запрошений науковець з Чилі Рафаель Відела Ейссманн.
Рафаель Відела Ейссманн. Суспільне Чернігів
«Я вважаю, що це дуже цікаво те, чим тут займаються наразі, і про що саме йдуть ці розкопки. У нас теж є паліотичні мисливці. Патерни схожі виживання і поведінки людей. Але попри величезну дистанцію між нашими країнами, все ж знаряддя праці доволі подібні, і відповідні методи виживання теж подібні. Тому мені цікаво саме подивитися, як, попри всю цю величезну дистанцію між нами, люди все ж таки використовували щось дуже-дуже подібне для виживання. Місцева фауна, власне, це те, що принципово відрізнялося. Матеріали різні. Тобто, принцип утворення знарядь праці, хоч він і подібний, але матеріали все ж таки різні. Різна геологія».
Рафаель, попри війну, приїздить в Україну третій рік поспіль.
«Як історику, мені важливо було побачити, в яких обставинах живуть українці. Я дуже щасливий бути тут».
Науковці на цій стоянці працюватимуть до середини вересня. Подальші дослідження археологічних знахідок робитимуть вже в Києві.
Читати ще
Читати ще
Виявили залишки житла, де, можливо, проживали рибалки за часів Гетьманщини: у Батурині на Чернігівщині провели розкопки
